Справа № 636/7647/25 Провадження 2/636/218/26
12.02.2026 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді Оболєнської С.А.,
за участю секретаря судового засідання - Романової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №014-RO-82-106533540 від 23.09.2021 року у розмірі 144438,96 грн, а також понесені позивачем судові витрати у розмірі 3028,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 1400,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 23.09.2021 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено заяву про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» №014-RO-82-106533540, згідно до якої банк надав відповідачу кредит в розмірі 104058,27 гривень для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до умов кредитного договору кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за картковим рахунком, із здійсненням банком договірного списання коштів кредиту з карткового рахунку у визначених договором випадках. Банк надав позичальнику кредитні кошти в межах поточного ліміту, а позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію у строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. На дату укладання договору строк користування кредитом становить 72 місяців що починається з 23.09.2021 року. Процентна фіксована ставка за користування кредитом становить: на період з 23.09.2021 по 24.11.2021 (включно) - 24,95%. З 24.11.2021 процентна ставка за кредитом- 49,90% річних. Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав.
20.02.2024 між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» був укладений договір про відступлення права вимоги №114/2-67-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №114/2-67-F від 20.04.2024 ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло право вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі за Кредитним договором: № 014-RO-82-106533540, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за яким становить 144438,96 грн, яка складається з: 121779,66 грн - заборгованість за кредитом; 22659,30 грн - сума заборгованості за відсотками. Після відступлення права вимоги до відповідача, останнім не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором, в зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою від 06.10.2025 справа прийнята до розгляду та провадження у ній відкрито.
03.12.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача Титаренка В.В. надійшла заява, згідно якої він просив позов задовольнити та розглядати справу в його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи, згідно із ст.128 ЦПК України, повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення, які містяться в матеріалах справи, а також шляхом оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надав, заяв про розгляд справи в його відсутності не надходило.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.09.2021 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-106533540. Згідно умов заяви банк відкриває поточний рахунок «для виплат» та надає клієнту послугу споживчого кредиту, під яким розуміються грошові кошти, що надаються клієнту шляхом зарахування коштів кредиту на поточний рахунок клієнта. Кредитний договір укладений за допомогою електронного підпису позичальника. За умовами вказаного кредитного договору банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 104058,27 гривень. Мета Кредиту - придбання Клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника в розмірі 100000грн.; оплата Клієнтом страхового платежу в розмірі 4058,27 грн. на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА ЖИТТЯ». На дату укладання договору строк користування кредитом становить 72 місяці, що починається з 23.09.2021 року та закінчується 23.09.2027 року. Процентна фіксована ставка за користування кредитом становить: на період з 23.09.2021 по 24.11.2021 (включно) - 24,95%. З 24.11.2021 процентна ставка за кредитом- 49,90% річних.
АТ «Райффайзен Банк Аваль» повністю виконало свої зобов'язання за кредитним договором №014-RO-82-106533540 від 23.09.2021 року та надало відповідачу кредит на умовах та розмірі, передбачених цим договором. Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав. Загальна сума заборгованості за кредитом становить 144438,96 грн, яка складається з: 121779,66 грн - заборгованість за кредитом; 22659,30 грн - сума заборгованості за відсотками. Зазначене підтверджується випискою по рахунку від 11.08.2025 року за період з 23.09.2021 по 22.09.2022.
Відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з чинною редакцією Правил, визнає та підтверджує, що на взаємовідносини сторін за цією заявою поширюються положення Договору та Правил, та зобов'язався дотримуватись їх умов.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином факт укладення між сторонами кредитних договорів доведений належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.
20.02.2024 між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» укладений договір про відступлення права вимоги №114/2-67-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.
ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» було направлено відповідачу досудову вимогу про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №014-RO-82-106533540 від 23.09.2021 року вих. № 1-121286 від 03.02.2025, яка станом на дату пред'явлення до суду позову відповідачем не виконана.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно із ст. 638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 33878,19 грн.
Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов'язань, суду не надано.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1400,00 грн, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з пунктом 4 частини першої «Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 цього Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст.1 наведеного Закону.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору № 14/06/2023 про надання правової допомоги від 14.06.2023, Додаткову угоду до Договору від 09.06.2025, копію замовлення № 1179 від 07.05.2025 року до вказаного договору, акт виконаних робіт до замовлення № 1179 від 07.05.2025 року до вказаного договору від 14.06.2023 та платіжною інструкцією № 1208 від 12.05.2025, відповідно до яких ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» оплачено послуги з професійної правничої допомоги адвокату Титаренко В.В. у розмірі 1400,00 грн.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім при подачі позову судовий збір та документально підтверджені витрати на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 178, 133, 137, 141, 223, 263, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» заборгованість за споживчим кредитом за програмою кредитування «Кредитна картка» №014-RO-82-106533540 від 23.09.2021 у розмірі 144438 (сто сорок чотири тисячі чотириста тридцять вісім) грн 96 коп., яка складається з: 121779,66 грн - заборгованість за кредитом; 22659,30 грн - сума заборгованості за відсотками, судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) грн 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код ЄДРПОУ 39508708, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Січових Стрільців, 37/41.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: С.А. Оболєнська