Справа № 635/1433/26
Провадження №1-кс/635/233/26
13 лютого 2026 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області
Слідчий суддя Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , перевіривши заяву ОСОБА_2 про скасування арешту майна,
12.02.2026 ОСОБА_2 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з заявою, в якій просив скасувати арешт накладений Ухвалою Київського районного суду м.Харкова на майно у кримінальному провадженні № № 220242200000001207 від 03.12.2024, а саме на Мобільний телефон iPhone 14 Pro Max (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ); Мобільний телефон Honor (IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 ); Медичну документацію, які були вилучені 29.05.2025 за адресою: м.Мерефа, вул.Північна, 14.
Дослідивши матеріали заяви, слідчий суддя приходить до висновку, що вона підлягає поверненню з таких підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Тобто, з клопотанням про скасування арешту майна може звернутись підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна.
Крім того, заявник не обґрунтовує підсудність звернення саме до Харківського районного суду Харківської області, оскільки в заяві про скасування арешту майна зазначає ухвалу Київського районного суду м.Харкова про накладення арешту на майно.
Крім того, заявником не долучено жодних документів, які підтверджують право власності на майно, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження арештованим майном.
Також з поданої заяви не вбачається, чи була особа, яка заявила клопотання про скасування арешту майна, відсутня під час розгляду клопотання про його арешт.
Крім того, з аналізу ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
У відповідності до ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Враховуючи викладе вище, відсутність в матеріалах клопотання обґрунтування підсудності розгляду даної заяви, не зазначення документів, які підтверджують право власності заявника на майно, а також повноважень від власника майна ОСОБА_2 та те, що зазначені обставини перешкоджають призначенню клопотання та розгляду у відповідності до правил, визначених ст. 174 КПК України, у зв'язку з чим заява підлягає поверненню заявнику.
З огляду на викладене, керуючись ст.131,ст.132,ст.174КПК України слідчий суддя, -
Заяву ОСОБА_2 про скасування арешту майна повернути особі, яка його подала.
Роз'яснити заявнику, що повернення клопотання не позбавляє права на повторне звернення до суду в порядку, передбаченому КПК України, після усунення обставин, що стали підставою для його повернення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1