Справа № 643/19465/20
Провадження № 2-п/643/30/26
13.02.2026 суддя Салтівського районного суду міста Харкова Довготько Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 05.03.2021 по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення,
10.02.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 05.03.2021 по цивільній справі №643/19465/20 за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Заява про перегляд заочного рішення містить клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення від 05.03.2021, який пропущений з поважних причин. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що про існування заочного рішення від 05.03.2021 він дізнався лише після відкриття виконавчого провадження та блокування банківського рахунку. Отримав копію судового рішення безпосередньо в приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова 21.01.2026, а тому з вказаної дати починається перебіг строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення.
Ознайомившись із клопотанням про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до пунктів 6, 7 частини 2 статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 констатує, що «відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду формулює висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення».
Так, з урахуванням положень ч.13 ст. 7, ст. 126 ЦПК України питання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення здійснюється в письмовому провадженні.
Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).
Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.
Відповідно до положень ст.126 ЦПК України, Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення у справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції»).
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти росії»).
Європейський суд з прав людини у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Разом з тим, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Перелік поважності причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Так, заочним рішенням суду від 05.03.2021 позов Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 березня 2016 по 31 жовтня 2020 року у розмірі 23976 грн. 40 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 березня 2016 по 31 жовтня 2020 року у розмірі 17487 грн. 33 коп., інфляційні витрати - 2371грн. 89 коп. та три проценти річних в сумі 1265грн. 50 коп., а всього: 45101 грн. 12коп. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп., в рівних частках по 700 грн.67 коп. з кожного.
Копію заочного рішення відповідач ОСОБА_1 отримав 28.01.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с.61).
Заяву про перегляд заочного рішення суду від 05.03.2021 подано лише 10.02.2026.
Таким чином, враховуючи, що матеріали справи містять відомості щодо отримання відповідачем поштою копії зазначеного судового рішення ще 28.01.2022, які ОСОБА_1 не спростовано, та не вказано інших поважних причин пропуску строку об'єктивно непереборних і пов'язаних з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій обставин, які б перешкоджали відповідачу звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення протягом більш ніж чотирьох років з дня отримання його копії, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення.
З урахуванням положень ч.2 ст.126 ЦПК України, а також враховуючи, що ОСОБА_1 відмовлено в поновленні строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 05.03.2021 по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ч. 13 ст. 7, ст.ст. 126, 260, 353 ЦПК України, суддя,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Московського районного суду м.Харкова від 05.03.2021, відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 05.03.2021 по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Суддя: Т.М. Довготько