Справа № 643/7139/25
Провадження № 2/643/635/26
13.02.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Зміст позовних вимог
ТОВ «Глобал спліт» (позивач) просить стягнути з ОСОБА_1 (відповідач) заборгованість в загальному розмірі 26787,09 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги
28.11.2016 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачем укладений договір про надання банківських послуг № 353333/2002566, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит та зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами. 29.08.2023 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та позивачем укладений договір відступлення прав вимоги № 4-2023, згідно з умовами якого позивачу відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в загальному розмірі 26787,09 грн., з яких: прострочена заборгованість за основним боргом - 20164,34 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 6622,75 грн. Відповідач свої зобов'язання щодо сплати заборгованості не виконав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 27.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в даній цивільній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Підстави розгляду справи за відсутності сторін
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Відповідач відзив не подав.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені
28.11.2016 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачем укладений договір про надання банківських послуг № 353333/2002566, відповідно до умов якого АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» надає на вимогу відповідача банківську послугу, а відповідач приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в договорі та правилах відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за отримані послуги.
Крім того, відповідачем підписано заяву про надання банківської послуги «Кредитна картка» від 15.02.2021, заяву-анкету на відкриття поточного (карткового) рахунку та видачу кредитної картки від 12.02.2021, паспорт споживчого кредиту від 12.02.2021.
У заявах, які підписані відповідачем та банком, погоджені такі умови: розмір кредитної лінії (кредитний ліміт) - 30000,00 грн.; строк кредитування - 36 місяців; процентна ставка, % річних (фіксована) - 36,00; реальна процентна ставка за кредитною лінією, % річних (фіксована) - 43,26; загальна вартість кредитної лінії - 52930,23 грн.; максимальний розмір кредитного ліміту - 250 000,00 грн.; орієнтовна реальна процентна ставка за кредитною лінією, % річних - 43,26; орієнтовна загальна вартість кредитної лінії - 450 975,45 грн.
Факт надання кредиту підтверджується виписками по особовому рахунку відповідача, які сформовані АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», згідно з якими відповідач користувався наданим кредитним лімітом, його заборгованість за тілом кредиту складає 20164,34 грн., за процентами - 6622,75 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, виконаного позивачем, у відповідача станом на 24.04.2025 утворилась заборгованість у розмірі 26787,09 грн., з яких: прострочена заборгованість за основним боргом - 20164,34 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 6622,75 грн.
Як вбачається з договору відступлення прав вимоги № 4-2023 від 29.08.2023, укладеного між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та позивачем, додатку № 1 від 15.09.2023 до вказаного договору (Реєстру прав вимоги № 1) та платіжних інструкцій № 150 від 18.09.2023 та № 4884 від 18.09.2023 про оплату відступлення права вимоги до вказаного договору, АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача договором про надання банківських послуг № 353333/2002566 в загальному розмірі 26787,09 грн.
Застосовне законодавство та релевантна судова практика
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1054 ЦК України також передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц).
Якщо можливість стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування передбачено умовами кредитного договору, який укладено між сторонами, то є правильним і обґрунтованим висновок суду про наявність підстав для стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування (постанова Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20).
Верховний Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Суд апеляційної інстанції правомірно врахував надані банком розрахунки заборгованості та наявні матеріали кредитної справи, оскільки указані документи стосуються предмета доказування у справі. Відповідач, заперечуючи проти розміру заборгованості, не спростував його (постанова Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).
Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
Позиція суду
Розглядаючи справу на підставі наданих доказів, суд вважає доведеним, що між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг № 353333/2002566.
Право грошової вимоги до відповідача, що виникло у кредитора на підставі вказаного договору, набув позивач згідно з вищезазначеним договором факторингу.
Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним вище кредитним договором складає 26787,09 грн.
Відповідачем не спростовані доводи позовної заяви, надані позивачем докази, а також розмір заборгованості, завлений стороною позивача. За таких обставин, розглядаючи справу на підставі стандарту доказування більшої переконливості (більшої вірогідності), суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та задовольняє позов у повному обсязі.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмір 2422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» грошові кошти в розмірі 26787,09 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» понесені останнім судові витрати в загальному розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5-Б, оф.5, ЄДРПОУ 41904846).
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Д.А. Крівцов