Справа № 357/976/26
3/357/980/26
13.02.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , працюючої у ФОП ОСОБА_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією № 2/2026 від 08.01.2026 року: ОСОБА_1 , являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» та п.2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», а також Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 № 3384-ХІ, несвоєчасно, а саме 07.11.2024, без поважних причин подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями «при звільненні», чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що дійсно до 05.11.2024 їй необхідно було подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. ОСОБА_1 зазначила, що через емоційне виснаження забулась про необхідність подання вказаної декларації, однак згодом згадала про даний обов'язок та 06.11.2024 намагалась її подати, проте під час подання, виникала помилка, тому ОСОБА_1 повідомила про неможливість подачі декларації через технічні проблеми сайту, відділ кадрового забезпечення Обухівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, а 07.11.2024 ОСОБА_1 зрештою змогла подати згадану декларацію.
Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Самборук О.М., надав суду висновок у справі про адміністративне правопорушення та вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, вина у вчиненні вказаного правопорушення доводиться матеріалами справи, а тому прокурор просив суд визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацький О.В. також зазначив в судовому засіданні, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора Самборука О.С. та ОСОБА_3 , дослідивши висновок прокурора у справі про адміністративне правопорушення, а також докази, наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією № 2/2026 від 08.01.2026 року, рапорт від 08.01.2026, копію листа №39687-2025 від 14.10.2025, копію листа № 47-06/79351-25 від 26.09.2025, копію витягу з наказу №234 о/с від 04.10.2024, копію листа №СЕД93215-2024 від 19.11.2024, роздруківку послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», копію листа № 74819-2025 від 03.10.2025, копію листа № 227826-2025 від 08.10.2025, копію витягу з наказу № 234 о/с від 04.10.2024, копію витягу з наказу №77 о/с від 13.04.2024, копію послужного списку ОСОБА_1 , розписку ОСОБА_1 , присягу працівника поліції ОСОБА_1 , копію рекомендацій, копію анкети ОСОБА_1 , роздруківку декларації ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, копію положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, рапорт від 24.11.2025, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи з наступного.
Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст.280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 176-2 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ст.1 Закону України №1700-VII «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Стаття 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначає, що суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема поліцейські.
Згідно ч.2 ст.45 Закону України №1700-VII «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Пунктом 2-7 розділу XIII (Прикінцеві положення) Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції від 30.12.2023, яка була чинною на момент вчинення правопорушення) серед іншого визначено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
З витягу з наказу №234 о/с від 04.10.2024 слідує, що лейтенанта поліції Коротун О.О., дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 Обухівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, було звільнено 07.10.2024 зі служби в поліції.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 , являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» та п.2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», а також Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 № 3384-ХІ, несвоєчасно, а саме 07.11.2024, без поважних причин подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями «при звільненні».
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Місце вчинення правопорушення в даному випадку є місце проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 .
Суддя зазначає, що вказане правопорушення не є триваючим, оскільки законодавством встановлено чіткі терміни подання декларації особи, уповноваженої з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, тому якщо до настання відповідної календарної дати особа не виконала вимоги Закону - вона вважається такою, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Оскільки граничною датою подання вищевказаної декларації особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування було 05.11.2024, тому в даному випадку датою вчинення адміністративного правопорушення є 06.11.2024.
Фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, суддя вважає 24.11.2025, оскільки матеріали справи свідчать, що станом на вказану дату вже були зібрані необхідні документи та докази, а з рапорта старшого оперуповноваженого Артема Браткевича встановлено, що в телефонній розмові ОСОБА_1 особисто пояснила та підтвердила, що вона несвоєчасно подала вказану декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при цьому у останньої були відсутні поважні причини несвоєчасного подання декларації.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП встановлена та підтверджується наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які були досліджені судом під час судового розгляду у відповідності до ст.252 КУпАП та поясненнями ОСОБА_1 , які остання надала в судовому засіданні.
Суддя зазначає, що статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суддя дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП доведена «поза розумним сумнівом».
При призначенні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, її ставлення до вчиненого.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст.23, 24, 27, 33, 34, 35, 40-1, 172-6, 268, 283, 284, 285 КУпАП, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО.О. Гребінь