Романівський районний суд Житомирської області
273/1318/25
13 лютого 2026 року селище Романів
Суддя Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Баранівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 у справі № 273/1318/25, -
До Романівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Баранівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 у справі № 273/1318/25, яка була нею усно оголошена при розгляді матеріалів справи за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача СД Відділення поліції № 2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за її заявою від 04.04.2025 року.
Окрім того, 13.11.2025 року ОСОБА_3 через канцелярію Романівського районного суду подано письмову заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у справі № 273/1273/25.
Підставами відводу слідчого судді ОСОБА_4 на переконання заявниці ОСОБА_3 є, особиста зацікавленість слідчого судді, її упередженість та необ'єктивність, участь судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 272/143/24 по обвинуваченню ОСОБА_3
ОСОБА_3 , будучи повідомленою про час і місце розгляду заяви про відвід слідчого судді, в судове засідання не з'явилася.
Слідчий суддя Баранівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 правом надати пояснення з приводу відводу не скористалася.
Дослідивши підстави для відводу слідчого судді ОСОБА_4 , суддя прийшов до висновку, що заява про відвід не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом статті 80 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) у разі наявності підстав, передбачених статтями 75,76 КПК України, у тому числі за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
За цим ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. При цьому, відвід повинен бути вмотивованим.
Правове регулювання підстав відводу судді визначається статтею 75 КПК України, згідно якої суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
- якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
- за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
- у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Згідно практики Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
Також, Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді. Так, в ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення - зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».
Вимога щодо незалежності, неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду судового провадження є конституційною гарантією судочинства, а процесуальні дії чи рішення судді (слідчого судді) в інших провадженнях не можуть бути підставою для висновку про наявність в діяльності судді ознак упередженості чи необ'єктивності щодо конкретної особи.
Разом з тим, заява не містить інформації про конкретні обставини, які б свідчили про наявність підстав для відводу слідчого судді, до заяви не долучено та при розгляді заяви не вказано жодних доказів існування підстав для відводу, що зазначені у заяві, зокрема щодо особистої зацікавленості слідчого судді ОСОБА_4 чи іншого незаконного впливу на неї.
В ході дослідження заяви ОСОБА_3 встановлено, що заява про відвід слідчого судді зводиться до незгоди з ухваленими раніше процесуальними рішеннями та ґрунтується виключно на власних суб'єктивних міркуваннях щодо наявності заінтересованості, упередженості або не об'єктивності слідчого судді, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Сам факт участі судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 272/143/24 по обвинуваченню ОСОБА_3 жодним чином не стосується провадження № 273/1318/25 і не є підставою для відводу слідчого судді.
З урахуванням викладеного, суддя приходить до переконання, що зазначені в заяві ОСОБА_3 про відвід факти не доводять особистої заінтересованості слідчого судді ОСОБА_4 щодо результатів розгляду провадження за скаргою та не викликають обґрунтованих сумнівів її неупередженості і безсторонності при ухваленні процесуальних рішень у справі № 273/11318/25, тому в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись статтями 75, 81, 369-372 КПК України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Баранівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 у справі № 273/1318/25 за скаргою на бездіяльність дізнавача СД Відділення поліції № 2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за її заявою від 04.04.2025 року. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1