Справа № 216/241/26
провадження №2-о/216/73/26
13 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Гайтко Л.А.
за участю:
секретаря судового засідання Маленька Т.О.
без участі сторін та без застосування технічного запису
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за заявою заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: державний нотаріус Другої Криворізької державної нотаріальної контори Тімошина Ольга Віталіївна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, -
До Центрально- Міського райсуду м. Кривого Рогу заявником ОСОБА_1 подано матеріали заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю, заінтересована особа: державний нотаріус Другої Криворізької державної нотаріальної контори Тімошина Ольга Віталіївна.
Просить суд винести рішення, яким встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім'єю в період часу з 30 січня 2008 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 20.01.2026 року. Також, ухвалою суду від 20.01.2026 року судом витребуванні докази по справі.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилась, подала суду заяву про розгляд заяви за її відсутності, заяву підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
Заінтересована особа - державний нотаріус Другої Криворізької державної нотаріальної контори Тімошина Ольга Віталіївнав судове засідання не з'явилася, на запит суду надала копію спадкової справи та заяву про розгляд справи за її відсутністю, не заперечує проти задоволення вимог, викладених у заяві.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла тітка заявниці ОСОБА_2 , з якою вони з 30 січня 2008 року проживали разом однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом від 16.10.2025 року, складеним жителями цього будинку.
Разом з тіткою заявниця вела домашнє господарство, купували продукти харчування, необхідні в господарстві речі, здійснювали поточний ремонт у квартирі де спільно жили. Крім того, оскільки ОСОБА_2 останні роки свого життя хворіла, мала ряд тяжких вікових захворювань заявниця доглядала за нею, купувала необхідні ліки та супроводжувала на прийоми лікарів.
Смерть тітки, яка була для заявниці єдиною рідною людиною, вкрай негативно вплинула на психічне та фізичне здоров'я заявника. Вважаючи себе єдиною спадкоємицею ОСОБА_2 , оскільки єдиний син тітки ОСОБА_3 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявниця не поспішала документально оформлювати спадщину після її смерті. Однак коли т звернулась із заявою про прийняття спадщини, постановою державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиної Ольги Віталіївни від 23.08.2019 року, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, у зв'язку із тим, що вона пропустила строк прийняття спадщини, а також не підтвердженням факту родинних відносин або спільного проживання з померлою.
Факт спільного проживання однією сім'єю з померлою за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується Актом від 16.10.2025 року, складеним жителями зазначеного будинку.
Разом з цим, ОСОБА_2 є рідною тіткою заявниці, оскільки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідною сестрою матері заявниці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується:
свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4
свідоцтвом про народження ОСОБА_7 , витягом про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , прізвище якої після реєстрації шлюбу стало ОСОБА_10 , довідкою про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , прізвище якої після реєстрації шлюбу стало ОСОБА_13 , свідоцтвом про розірвання шлюбу між ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , довідкою про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , прізвище якої після реєстрації шлюбу стало ОСОБА_16 , свідоцтвом про розірвання шлюбу між ОСОБА_15 та ОСОБА_2 , прізвище якої після розірвання шлюбу залишилось ОСОБА_16 .
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Аналогічна позиція викладена у п. 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13. Так, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення такту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні трава та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Враховуючи наведене, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що знайшов підтвердження заявлений факт, а тому заяву про встановлення юридичного факту, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім'єю в період часу з 30 січня 2008 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст. ст.3,12,258,259,265,273,315,354,355 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 1216-1218, 1258, 1264, 1265, 1268 ЦК України, ст. 3 Сімейного кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: державний нотаріус Другої Криворізької державної нотаріальної контори Тімошина Ольга Віталіївна, про встановлення факту проживання однією сім'єю- задовольнити.
Встановити факт , що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім'єю в період часу з 30 січня 2008 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Л.А. ГАЙТКО