Справа № 216/91/26
провадження 1-кп/216/533/26
іменем України
12 лютого 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судових засідань №4 приміщення суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62025170030008451 від 16.05.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуває у зареєстрованому шлюбі, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, останній раз:
- 26.02.2024 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,-
В провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Під час підготовчого судового засідання встановлено, що кримінальне провадження підсудне даному суду і підстав для його закриття немає.
У судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній закінчується 21.02.2026, кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового розгляду та об'єктивно не може бути розглянуто до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, обґрунтованість пред'явленого обвинувачення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, ризики, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу до обвинуваченого, не зникли, продовжують мати місце, застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти існуючим ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували, щодо клопотання прокурора та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, щодо обвинуваченого - обґрунтованим, а доводи сторони захисту не заслуговують на увагу суду, тому вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, оскільки ризики, які виправдовують тримання під вартою не зменшилися.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного, тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, вчиненого у період дії воєнного стану в Україні, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років. Також, слідчий суддя враховує дані про особу, вік і стан здоров'я обвинуваченого, який хоча й перебуває у зареєстрованому шлюбі, до вчинення злочину проходив військову службу за призовом під час мобілізації, проте раніше судимий, на утриманні неповнолітніх дітей не має.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для продовження запобіжного заходу в силу вимог ст. 199 КПК України, є обставини, які свідчать про те, що ризики які виправдовують тримання особи під вартою не зменшились та відсутня можливість завершення судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.
Враховуючи те, що кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового розгляду і такий не може бути завершений до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, не зменшились. Суд дійшов висновку, що вищеперераховані обставини, дають достатні підстави вважати, що продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаній кримінальній справі.
Крім цього, за змістом ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, зокрема, передбачених ст. 407 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також, вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Щодо доводів сторони захисту, суд зауважує, що захисником не були наведенні нові обставини, які б свідчили про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і покладених в основу необхідності тримання ОСОБА_4 під вартою.
Від прокурора, обвинуваченого та його захисника інших клопотань про здійснення виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів, вчинення інших дій, не надійшло.
Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинуваченого, його матеріальне та сімейне становище, стан здоров'я, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 66560,00 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 140, 177, 183, 194, 197, 199, 314-316, 323, 331, 334, 371, 372 КПК України суд,-
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Великого Кобзаря, будинок №12, 5-ий поверх, зал судових засідань №4, о 15 годині 00 хвилин, 05 березня 2026 року.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.12.2025, на два місяці, тобто до 12 квітня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 грн (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави й звільнення обвинуваченого з-під варти, зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на нього строком на два місяці з моменту внесення застави такі обов'язки:
- не відлучатися із м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У випадку невиконання обвинуваченим, покладених обов'язків застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали для її виконання та вручення обвинуваченому направити начальнику Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)», прокурору - до відома.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_6