12 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 190/2309/24
провадження № 61-16232ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тарасевич Сергій Олександрович, на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області рішенням
від 17 березня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 19 листопада 2025 року рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня
2025 року залишив без змін.
19 грудня 2025 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тарасевич С. О.,
на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області
від 17 березня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 19 листопада 2025 року.
Верховний Суд ухвалою від 25 грудня 2025 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику надати уточнену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
26 грудня 2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено надання загального доступу ухвали Верховного Суду від 25 грудня 2025 року.
29 грудня 2025 року копія ухвали суду касаційної інстанції від 25 грудня
2025 року направлена на зазначені в касаційній скарзі адреси заявника
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та його представника - адвоката Тарасевича С. О. (52100, Дніпропетровська область, Кам'янський район, вулиця Шкільна, 14), отримана 09 січня 2026 року членом сім'ї заявника ОСОБА_1 та представником заявника - адвокатом Тарасевичем С. О. 06 січня 2026 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які долучені до матеріалів касаційного провадження.
У касаційній скарзі заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Тарасевич С. О. зазначили номери засобу зв'язку (мобільний номер телефону), на які були здійснені дзвінки з метою повідомлення про направлення заявникові копії ухвали суду касаційної інстанції від 25 грудня 2025 року.
На вказані дзвінки ні заявник ОСОБА_1 , ні його представник - адвокат Тарасевич С. О. не відповіли.
Покладення на ОСОБА_1 та його представника обов'язку щодо зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень у справі є виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Отже, ухвала суду від 25 грудня 2025 року про залишення касаційної скарги вважається врученою ОСОБА_1 , а заявник належним чином повідомлений про вчинення процесуальної дії.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги як неподаної особі, яка її подала, з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
У частині першій статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
З огляду на матеріали касаційного провадження, касаційна скарга подана засобами поштового зв'язку та підписана адвокатом Тарасевичем С. О. в інтересах ОСОБА_1 .
До касаційної скарги додана копія ордера на надання правової допомоги серії АЕ № 1318549 від 19 грудня 2025 року, відповідно до якого на підставі договору про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги
від 19 вересня 2024 року № 0034, представляти інтереси у Верховному Суді адвокату Тарасевичу С. О. доручає ОСОБА_1 .
Отже, адвокат Тарасевич С. О. є представником ОСОБА_1 відповідно до
статті 60 ЦПК України та наділений такими ж процесуальними правами як і його довіритель. Крім того, до Верховного Суду не надсилались заяви або клопотання про припинення відносин щодо представництва адвоката Тарасевича С. О. в інтересах ОСОБА_1 .
Відповідно до частини п'ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Згідно з частиною сьомою статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Тому підстави вважати, що ОСОБА_1 не повідомлений належним чином про залишення його касаційної скарги без руху відсутні.
Заявник та його представник не виконали вимоги ухвали Верховного Суду
від 25 грудня 2025 року, зокрема не надали уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням конкретних обов'язкових підстав касаційного оскарження судових рішень, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчився 16 січня 2026 року (для адвоката) та 19 січня 2026 року (для заявника) (з урахуванням вихідних днів).
Виходячи з того, що заявникові та його представнику надавався достатній строк для усунення недоліків касаційної скарги, з урахуванням обставин, які склалися у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, однак, заявник та його представник не проявили належної обачності в захисті своїх прав, не цікавилися результатами розгляду касаційної скарги та не зверталися із заявою про продовження строку для усунення вказаних недоліків засобами поштового / електронного зв'язку або через підсистему «Електронний суд», та враховуючи, що вимоги ухвали Верховного Суду від 25 грудня 2025 року не виконані, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питанняпро відкриття касаційного провадження, касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тарасевич С. О., на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року має бути визнана неподаною та повернута заявникові.
ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), вказав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права.
Тому, повернення касаційної скарги не є порушенням права заявника на доступ до суду за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тарасевич Сергій Олександрович, на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року вважати неподаною та повернути заявникові.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська