Постанова
Іменем України
4 лютого 2026 року
м. Київ
Справа № 126/701/25
Провадження № 61-13504св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,
учасниками якої є:
заявник - ОСОБА_1 (далі - заявниця), в інтересах якої діє адвокат Бойко Наталія Василівна (далі - адвокат заявниці),
заінтересована особа - ОСОБА_2 (далі - чоловік), в інтересах якого діє адвокат Кшевецька Інна Василівна (далі - адвокат чоловіка),
про видачу обмежувального припису
за касаційною скаргою чоловіка на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 12 червня 2025 року, ухвалене суддею Хмелем Р. В., s постанову Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2025 року, яке ухвалила колегія суддів у складі Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Стадника І. М.,
(1) Вступ
1. Заявниця звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно чоловіка, стверджуючи, що той вчиняв щодо неї насильство. Суди першої й апеляційної інстанцій задовольнили заяву. Мотивували тим, що факт вчинення домашнього насильства стосовно заявниці підтверджений.
2. Чоловік із судовими рішеннями не погодився. У касаційній скарзі стверджував, зокрема, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки заявниці сприяв суддя, який не повідомив про дату та час судового засідання, а також мало місце неправомірне втручання в автоматизований розподіл справ.
3. Верховний Суд мав відповісти на питання про те, чи є належним інформування учасника справи, його представника про дату, час і місце її розгляду, якщо у матеріалах справи відсутні будь-які докази такого інформування? Відповідь на це питання негативна. Тому з огляду на те, що апеляційний суд не дав належної відповіді (з урахуванням матеріалів справи) на аргумент апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення про дату та час судового засідання у суді першої інстанції, слід скасувати постанову апеляційного суду та передати йому справу на новий розгляд.
(2) Зміст позовної заяви
4. У березні 2025 року заявниця звернулася до суду із заявою, у якій просила видати обмежувальний припис стосовно чоловіка із заборонами:
- перебувати в місці проживання (перебування) заявниці за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ;
- наближатися на 500 метрів до місця перебування, роботи, інших місць частого відвідування заявницею;
- особисто та через третіх осіб розшукувати заявницю, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому чоловікові, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
- вести листування, телефонні переговори із заявницею або контактувати з нею через інші засоби зв'язку, особисто і через третіх осіб.
5. Мотивувала вимоги так:
5.1. Заявниця з 18 жовтня 2018 року перебуває у шлюбі з чоловіком. Надалі родина виїхала з України до Чехії, де винаймала квартиру. Однак із 2024 року сімейне життя у сторін не склалося та постійно погіршується. Шлюбні відносини фактично припинені.
5.2. Із січня 2025 року вона та їхні спільні діти проживали окремо від чоловіка за адресою: АДРЕСА_1 (далі - місце проживання).
5.3. Примирення та збереження шлюбу заявниці з чоловіком є неможливим, оскільки він вживає алкогольні напої та в стані сп'яніння застосовує до неї фізичну силу , наслідками чого є синці на тілі (брав за волосся та кидав об стіну і виганяв з квартири на двір лише у верхньому одязі без особистих речей). Чоловік постійно погрожує забрати у заявниці дітей, залишав їх на певний період без засобів для існування. Вона боїться за себе та дітей.
5.4. Заявниця була змушена повернутися з дітьми до України. З ініціативи чоловіка постійно виникають сварки, свідками яких часто стають діти. Це негативно впливає на їхній психічний стан і щоразу спричиняє їм усім душевні страждання.
5.5. З лютого 2025 року за адресою, де вона проживає, постійно приїжджають особи, які слідкують за нею та збирають інформацію. Заходять через город на подвір'я будинку. Тому їй довелося викликала поліцію. Однак працівникам поліції ті люди представлялися військовослужбовцями, що не відповідає дійсності, оскільки один із них є водієм чоловіка.
5.6. 1 березня 2025 року біля будинку заявниці знову перебували зазначені особи, тому вона викликала поліцію. Після цього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 затримали працівники поліції та розпочали кримінальне провадження згідно з частиною першою статті 182 КК України.
(3) Зміст рішення суду першої інстанції
6. 12 червня 2025 року Бершадський районний суд Вінницької області ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив заяву: видав стосовно чоловіка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежувальний припис строком дії 6 місяців; визначив такі тимчасові обмеження його прав: перебувати у місці проживання (перебування) заявниці; наближатися на 500 метрів до місця перебування, роботи, інших місць частого відвідування заявницею; особисто і через третіх осіб розшукувати заявницю, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому чоловікові, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; вести листування, телефонні переговори із заявницею або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. Мотивував так:
6.1. Чоловік вчиняє домашнє насильство психологічного, фізичного та економічного характеру стосовно заявниці. Щодо нього поліція Чеської Республіки вживала заходи впливу з метою запобігання та недопущення вчинення зазначених діянь, зокрема, склала протокол про виселення чоловіка зі спільного із заявницею місця проживання.
6.2. У матеріалах справи є витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про внесення відомостей про кримінальне провадження на підставі частини першої статті 182 КК України. У цьому провадженні під час досудового розслідування допитали свідка ОСОБА_6 . Він підтвердив, що за дорученням чоловіка приїхав в Україну з метою нагляду за заявницею та дітьми і намагався встановити місце перебування цих осіб.
6.3. Ознайомлення зі справою № 760/18121/16-ц за даними Єдиного державного реєстру судових рішень засвідчує правдивість твердження заявниці про те, що чоловік не виконує рішення Солом'янського районного суду міста Києва про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі одного з батьків у вихованні дитини у спорі між ним і його колишньою дружиною. Ці обставини додатково вказують на наявність ризиків, про які зазначила заявниця.
(4) Зміст постанови апеляційного суду
7. 23 вересня 2025 року Вінницький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою апеляційну скаргу чоловіка залишив без задоволення та погодився із судом першої інстанції. Мотивував так:
- є реальні ризики продовження вчинення чоловіком домашнього насильства стосовно заявниці;
- суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву та видав обмежувальний припис відносно чоловіка на 6 місяців із встановленням декількох заходів тимчасового обмеження його прав і покладенням на нього обов'язків; такі заходи сприятимуть запобіганню вчиненню домашньому насильству;
- доводи апеляційної скарги щодо порушення прав чоловіка як батька, позбавлення його можливості виховувати його доньок і спілкуватися з ними висновків суду не спростовують, оскільки у цій справі суд не визначає права й обов'язки батьків стосовно дітей;
- безпідставними є доводи про неналежність, недопустимість і недостовірність поданих заявницею письмових доказів чеською мовою, оскільки відповідні документи кваліфікований перекладач переклав українською мовою;
- щодо зловживання заявницею процесом з метою передати справу на розгляд судді Хмелю Р. В. і наявності підстав для його відводу, то обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про невмотивованість такого відводу;
- твердження адвоката чоловіка про неможливість взяти участь у судовому засіданні та неналежність повідомлення про дату та час розгляду справи не заслуговують на увагу.
(5) Провадження у суді касаційної інстанції
8. 27 жовтня 2025 року адвокат чоловіка подала до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку касаційну скаргу на вказані судові рішення. Просила їх скасувати й ухвалити нове - про відмову у задоволенні заяви про видачу обмежувального припису.
9. 31 жовтня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою чоловіка.
10. 26 січня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. Чоловік мотивував касаційну скаргу так:
11.1. Суди попередніх інстанцій не врахував висновки, викладені у постановах:
- Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2021 року у справі № 522/22472/21. Згідно з цим висновком під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві;
- Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 761/49109/19, від 29 серпня 2019 року у справі № 640/23804/18, від 2 вересня 2020 року у справі № 635/4854/19-ц, від 8 квітня 2020 року у справі № 336/5627/19, від 14 січня 2020 року у справі № 754/6995/19, від 17 квітня 2019 року у справі № 363/3496/18. Згідно з висновком, сформульованим у цих постановах, факт звернення заявника до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних і допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім для підтвердження вчинення такого насильства та для застосування судом до кривдника спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;
- Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 березня 2020 року у справі № 755/5273/19, від 9 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2019 року у справі № 159/5880/18. Згідно з цим висновком факт внесення відомостей про кримінальне провадження до ЄРДР за відсутності інших доказів вчинення домашнього насильства не є безумовною підставою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;
- Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2020 року у справі № 545/744/19. Згідно з висновком, сформульованим у цій постанові, рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у його видачі суд ухвалює на підставі оцінки ризиків, як вимагає частина третя статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»; це передбачає оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення;
- Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2020 року у справі № 753/8626/19. Згідно з цим висновком спір щодо розірвання шлюбу, стягнення аліментів, визначення місця проживання дітей або про поділ майна подружжя не можна вирішувати шляхом застосування заходів обмежувального припису; під час розгляду питання про видачу обмежувального припису суди мають встановити форми домашнього насильства, яким піддавався заявник, оцінювати ризики продовження такого насильства в майбутньому в будь-якому його прояві.
11.2. Суд першої інстанції не обґрунтував застосування максимального строку обмежувального припису і той захисний результат, який буде досягнутий.
11.3. Заявниця умисно змінила місце реєстрації проживання з адреси: АДРЕСА_2 , на іншу: АДРЕСА_1 , щоб справи щодо чоловіка розглядав Бершадський районний суд Вінницької області. Через неправомірне втручання в автоматизований розподіл справ заяву заявниці розглянув суддя Хмель Р. В., який перебуває у приятельських відносинах із матір'ю заявниці - ОСОБА_7 .
11.4. Адвокат чоловіка була позбавлена можливості взяти участь в судовому засіданні 12 червня 2025 року, на якому суд проголосив рішення. Судову повістку-виклик на це засідання суд надіслав через систему «Електронний суд» 13 червня 2025 року.
(2) Позиції інших учасників справи
12. 24 листопада 2025 року адвокат заявниці сформувала у системі «Електронний суд» відзив на касаційну скаргу (вх. № 35626/0/220-25 від 25 листопада 2025 року), згідно з яким просила відмовити у задоволенні касаційної скарги. Мотивувала так:
12.1. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано встановили, що чоловік вчиняв домашнє насильство психологічного, фізичного та економічного характеру стосовно заявниці. Тому правильно задовольнили її заяву.
12.2. Чоловік умисно порушив встановлений щодо нього 12 червня 2025 року Бершадським районним судом Вінницької області чинний обмежувальний припис: 27 жовтня 2025 року, коли діти перебували біля будинку АДРЕСА_3 , схопив обох дітей, посадив їх в автомобіль і протягом доби вивіз за кордон. Тобто чоловік умисно порушив вимогу чинного припису в частині заборони наближення на 500 метрів до місця перебування заявниці, роботи, інших місць її частого відвідування. Те, що чоловік знав про точне місце та час перебування дітей, означає, що він порушив припис суду також у частині заборони йому особисто та через третіх осіб розшукувати заявницю, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому чоловікові, переслідувати її.
(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції
13. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 31 жовтня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою чоловіка на підставі пункту 1 частини другої статті389 ЦПК України.
14. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
15. З огляду на цей припис Верховний Суд за загальним правилом переглядає оскаржені судові рішення у межах тих доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження. Однак за змістом частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
(2) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
(2.1) Чи є належним інформування учасника справи, його представника про дату, час і місце її розгляду, якщо у матеріалах справи відсутні будь-які докази такого інформування?
16. Заявниця просила суд видати обмежувальний припис стосовно чоловіка. Суд першої інстанції заяву задовольнив. Апеляційний суд із цим рішенням погодився. Чоловік у касаційній скарзі стверджував, зокрема, що суд першої інстанції з порушеннями норм процесуального права, на які не звернув увагу апеляційний суд, розглянув справу, не повідомивши чоловіка належним чином про дату та час судового засідання. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду частково погоджується із аргументами чоловіка.
17. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
18. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України).
19. Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).
20. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частини третя та п'ята статті 128 ЦПК України).
21. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (пункт 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
22. За змістом наведених приписів право на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, а також на отримання судового виклику з такою інформацією учасник справи та його представник мають саме у тих справах, які призначені до розгляду у судовому засіданні. Відповідного обов'язку повідомляти інформацію про дату, час і місце розгляду справи у суду немає, якщо судове засідання не проводиться, тобто коли розгляд справи відбувається у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
23. Обов'язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку зумовлює порушення не лише права учасника справи на таке повідомлення, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи у суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою, безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції й ухвалення нового судового рішення апеляційним судом, якщо такий учасник справи обґрунтував його апеляційну скаргу такою підставою (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2024 року у справі № 461/2716/20).
24. Якщо, відхиляючи доводи скаржника, апеляційний суд не звернув увагу, що той не був належним чином повідомлений про судове засідання, тоді як пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України за такої ситуації передбачає обов'язкову підставу для скасування судового рішення суду першої інстанції й ухвалення нового судового рішення, висновок апеляційного суду про залишення без змін рішення суду першої інстанції є помилковим (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 січня 2026 року у справі № 201/6242/21).
25. За матеріалами справи:
- 28 березня 2025 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між чотирма суддями Бершадського районного суду Вінницької області головуючим суддею визначений Рудь Олександр Григорович (т. 1, а. с. 27).
- 1 квітня 2025 року цей суддя постановив ухвалу про задоволення заяви про самовідвід (окремої такої заяви немає) (т. 1, а. с. 28).
- 2 квітня 2025 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між двома суддями Бершадського районного суду Вінницької області головуючим суддею визначений Губко Вадим Іванович (т. 1, а. с. 29).
- 3 квітня 2025 року він постановив ухвалу, згідно з якою відкрив провадження у справі за заявою про видачу обмежувального припису (т. 1, а. с. 33).
- 15 квітня 2025 року Бершадський районний суд Вінницької області у складі судді Губка В. І. задовольнив заяву адвоката заявниці про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (т. 1, а. с. 59). Тим самим днем датована довідка про надсилання ухвали на електронну адресу адвоката заявниці (не до електронного кабінету) (т. 1, а. с. 60).
- 25 квітня 2025 року Бершадський районний суд Вінницької області у складі судді Губка В. І. задовольнив заяву адвоката чоловіка про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (т. 1, а. с. 91).
- 16 травня 2025 року Бершадський районний суд Вінницької області у складі судді Губка В. І. задовольнив заяву адвоката чоловіка про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (т. 1, а. с. 116).
- 23 травня 2025 року Бершадський районний суд Вінницької області у складі судді Губка В. І. визнав заяву адвоката заявниці про відвід головуючого у справі необґрунтованою та передав цю заяву до канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України (т. 1, а. с. 122).
- Того ж дня Бершадський районний суд Вінницької області у складі судді Губка В. І. задовольнив заяву адвоката чоловіка про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (т. 1, а. с. 122в).
- 26 травня 2025 року Бершадський районний суд Вінницької області у складі судді Гуцола В. І. заяву адвоката заявниці про відвід судді Губка В. І. задовольнив і передав справу до канцелярії суду для виконання вимог статті 33 ЦПК України (т. 1, а. с. 145).
- 27 травня 2025 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між двома суддями Бершадського районного суду Вінницької області головуючим суддею визначений Гуцол Володимир Іванович (т. 1, а. с. 126).
- 4 червня 2025 року Бершадський районний суд Вінницької області у складі судді Гуцола В. І. задовольнив заяву адвоката заявниці про свій відвід, а справу передав до канцелярії суду для виконання вимог статті 33 ЦПК України (т. 1, а. с. 143, 144).
- 4 червня 2025 року згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями всі четверо суддів Бершадського районного суду Вінницької області були виключені з розподілу, оскільки троє відведені, а в одного - заборона призначення перед відрядженням (т. 1, а. с. 147).
- 9 червня 2025 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Бершадського районного суду Вінницької області головуючим суддею визначений Хмель Руслан Валентинович, який єдиний брав участь у розподілі (т. 1, а. с. 148).
- 9 червня 2025 року цей суддя постановив ухвалу, згідно з якою відкрив провадження у справі та призначив судове засідання на 11 червня 2025 року на 10 год 30 хв (т. 1, а. с. 149).
- 10 червня 2025 року Бершадський районний суд Вінницької області у складі судді Хмеля Р. В. постановив ухвалу, згідно з якою задовольнив клопотання адвоката заявниці про проведення судового засідання, призначеного на 11 червня 2025 року, у режимі відеоконференції (т. 1, а. с. 156).
- 11 червня 2025 року Бершадський районний суд Вінницької області у складі судді Хмеля Р. В. постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у задоволенні заяви адвоката чоловіка про відвід головуючого судді. Крім того, згідно з протоколом судового засідання, на якому була присутня лише адвокат заявниці, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та вказав, що його проголошення відбудеться 12 червня 2025 року о 10 год 00 хв (т. 1, а. с. 161, 162-164).
- 12 червня 2025 року Бершадський районний суд Вінницької області у складі судді Хмеля Р. В. ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив заяву про видачу обмежувального припису (т. 1, а. с. 182, 183-190).
26. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу на те, що у матеріалах справи (т. 1 - провадження у суді першої інстанції) є одне повідомлення про вручення чоловіку 16 травня 2025 року датованого 1 травня 2025 року поштового відправлення з суду (т. 1, а. с. 127), а також дві довідки про доставку 29 травня 2025 року електронних документів (судових повісток про виклик до суду) адвокатам заявниці та чоловіка (т. 1, а. с. 128, 129). Жодних інших доказів відправлення та вручення чоловікові або його адвокату листами чи у системі «Електронний суд» судових повісток про виклики до суду першої інстанції та його ухвал немає, як і немає розписок про ознайомлення сторони чоловіка з датою та часом судових засідань. Зокрема відповідні докази відсутні за період після того, як 9 червня 2025 року Бершадський районний суд Вінницької області у складі судді Хмеля Р. В. постановив ухвалу, згідно з якою відкрив провадження у справі та призначив судове засідання на 11 червня 2025 року, а вже 12 червня 2025 року ухвалив рішення.
27. В апеляційній скарзі чоловік звертав увагу на порушення норм процесуального права, зокрема щодо неналежного повідомлення про дату та час судового засідання. Проте апеляційний суд на ці доводи належної відповіді (з урахуванням матеріалів справи) не дав, виснував про залишення рішення суду першої інстанції без змін, не звернувши увагу, що пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачає обов'язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового судового рішення за відсутності у матеріалах справи підтвердження належності повідомлення учасника справи про дату, час і місце засідання суду, якщо такий учасник обґрунтував апеляційну скаргу такою підставою.
28. Інші аргументи касаційної скарги, зокрема щодо порушень норм процесуального права під час вирішення питань про відводи й автоматизованого розподілу справи, колегія суддів не аналізує через наявність підстави для скасування постанови апеляційного суду.
(3) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
(3.1) Щодо суті касаційної скарги
29. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).
30. Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Останнє належить залишати без змін за незначних порушень закону, які вже були усунені під час розгляду справи, або таких, які може виправити апеляційний суд. Правило частини другої статті 410 ЦПК України про те, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, стосується випадків, коли недоліки цього рішення не зумовлюють порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.
У ситуації, коли суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторони, яка не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, а суд апеляційної інстанції, повідомивши відповідну сторону належним чином, залишив таке рішення суду першої інстанції без змін, якщо такий учасник справи обґрунтував апеляційну скаргу вказаною підставою, суд касаційної інстанції не може застосувати припис частини другої статті 410 ЦПК України (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2025 року 2025 року у справі № 446/2980/23, від 14 січня 2026 року у справі № 201/6242/21 тощо).
31. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (речення перше частини четвертої статті 411 ЦПК України).
32. З огляду на висновки цієї постанови щодо застосування норм процесуального права оскаржену постанову слід скасувати, а справу передати до апеляційного суду на новий розгляд.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Постанову Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2025 року скасувати, а справу направити до цього суду на новий розгляд.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. І. Крат
СуддіД. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко