12 лютого 2026 року м.Суми
Справа №589/896/21
Номер провадження 22-ц/816/209/26
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Черних О. М.
за участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.,
сторони:
стягувач - ОСОБА_1 ,
боржник - Державне підприємство Шосткинський завод «Зірка», старший державний виконавець Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пчелінцева Ірина Сергіївна,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 лютого 2025 року, постановлену в м. Шостка в складі судді Курбанової А.Р., повна ухвала складена 17 березня 2025 року, -
24 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії та рішення старшого державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Виконавча служба) Пчелінцевої І.С. по закінченню виконавчого провадження № 66909715.
На думку стягувача, постанова державного виконавця від 25 червня 2024 року про закінчення вказаного виконавчого провадження є неправомірною, оскільки судовий наказ № 589/896/21, виданий 07 травня 2021 року, не виконаний, не скасований, нечинним або таким, що не підлягає виконанню, не визнавався. Крім того, стягувач просив поновити строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження так як копію оскаржуваної постанови отримав лише 20 грудня 2024 року.
Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 лютого 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання скарги, у задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, а скаргу задовольнити. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом виконавчий лист не визнавався таким, що не підлягає виконанню у порядку ч. 2 ст. 432 ЦПК України, а тому державний виконавець не мала законних підстав закінчувати виконавче провадження.
Вирішене судом питання поновлення процесуального строку для звернення зі скаргою ОСОБА_1 не оскаржується, а тому на підставі ч. 1 ст. 367 ЦПК України ухвала суду в цій частині в апеляційному порядку не переглядається.
У відзиві на апеляційну скаргу Виконавча служба просить скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Зазначає, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 07 травня 2024 року виконавчі документи відносно боржника визнані такими, що не підлягають виконанню. Саме ця ухвала і є правовою підставою для закінчення виконавчого провадження.
Учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з'явились. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без сторін, оскільки явка до апеляційного суду є необов'язковою, їх позиція є чіткою і зрозумілою.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
07 травня 2021 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області видано судовий наказ № 589/896/21 від 11 березня 2021 року про стягнення з казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» (далі - КП «ШКЗ «Зірка», правонаступником якого є державне підприємство «Шосткинський завод «Зірка» ) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 листопада 2020 року по 10 березня 2021 року в розмірі 18197,44 грн (а.с. 50).
На підставі заяви ОСОБА_1 судовий наказ було пред'явлено до примусового виконання (а.с. 37).
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07 травня 2024 року провадження у справі № 920/24/23 про банкрутство державного підприємства «Шосткинський завод «Зірка» закрите, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений законом строк або були відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню (а.с. 45-47).
Постановою старшого державного виконавця Виконавчої служби Пчелінцевою І.С. від 23 вересня 2021 року відкрито виконавче провадження № 66909715 (а.с. 24), а постановою від 25 червня 2024 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 589/896/21 (а.с. 6, 48).
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов'язання боржника перед ОСОБА_1 щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відноситься до конкурсних вимог у процедурі банкрутства, оскільки виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і їх виконання не забезпечене заставою майна боржника. Взявши до уваги ухвалу Господарського суду Сумської області у справі № 920/24/23 від 07 травня 2024 року, якою, зокрема, визнано погашеними конкурсні вимоги кредиторів, які не були заявлені або були відхилені господарським судом, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню, місцевий суд вважав дії старшого державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження правомірними, а тому не знайшов законних підстав для скасування постанови державного виконавця.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого суду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1ст. 128 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.
Згідно з ч. 1 ст. 129 КУзПБ не пізніше п'яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів боржник зобов'язаний надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів.
Відповідно до ч. 2 ст. 129 КУзПБ господарський суд у п'ятиденний строк після отримання звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, але не пізніше 10 днів після закінчення строку виконання такого плану, призначає судове засідання для розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів. У цьому судовому засіданні кредитори можуть висловити свої скарги на дії боржника щодо виконання плану реструктуризації боргів.
Згідно з ч. 3 ст. 129 КУзПБ за результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє одне з таких рішень: 1) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів; 2) про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 КУзПБ у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів.
Згідно з ч. 5 ст. 129 КУзПБ у разі невиконання або неповного виконання умов плану реструктуризації боргів боржника кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в невиконаному обсязі, передбаченому договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 КУзПБ господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
Згідно з ч. 2 ст. 134 КУзПБ фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи.
Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 1 КУзПБ).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Суд першої інстанції встановивши, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 07 травня 2024 року у справі № 920/24/23 закрите провадження у справі про банкрутство боржника та визнано конкурсні вимоги кредиторів, які не були заявлені або були відхилені господарським судом, погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню, дійшов правильного висновку про те, що саме ухвала господарського суду є правовою підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у строки, визначені частиною другою цієї статті.
Доводи апеляційної скарги про те, що питання визнання виконавчого листа у виконавчому провадженні № 66909715 таким, що не підлягає виконанню у порядку ч. 2 ст. 432 ЦПК України судом не вирішувалось є безпідставними, оскільки нормами матеріального і процесуального права не передбачене повторне вирішення цього питання щодо кожного існуючого виконавчого провадження до одного і того ж боржника.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги, оскільки оскаржувана постанова старшого державного виконавця є законною, дії виконавця правомірними та такими, що не порушують прав стягувача у виконавчому провадженні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржувану ухвалу місцевого суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 лютого 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: О. І. Собина
О. М. Черних