Справа№751/1277/26
Провадження №1-кс/751/313/26
10 лютого 2026 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черінгові клопотання слідчої слідчого відділу Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12025270340003165 від 03.11.2025 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобровиця, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.5 ст.407 КК України,-
Слідчий відділу Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 31.03.2026, без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання зазначила, що слідчими Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025270340003165 від 03.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 407 КК України. 31.01.2026 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 407 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується зібраними доказами. Беручи до уваги те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у тому числі у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, зазначивши, що пред'явлена ОСОБА_6 підозра обґрунтована та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є доцільним обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримала, просила задовольнити, з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо клопотання, просили обрати більш м'який запобіжний захід, посилаючись на недоведеність ризиків.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтею 407 КК України застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Так, в судовому засіданні встановлено, що СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження №12025270340003165 від 03.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 407 КК України.
31.01.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 407 КК України.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 407 КК України, та підозра підтверджується зібраними по справі доказами: повідомленням про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №98 від 05.04.2025 про призначення ОСОБА_6 на посаду; рапортом командира 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 ; витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 про самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 ; актом службового розслідування; наказом командира військової частини НОМЕР_1 про результати проведення службового розслідування щодо самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_6 ; копією військового квитка ОСОБА_6 ; службовою характеристикою ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.01.2026; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що остаточна оцінка доказів та кваліфікація дій здійснюється судом під час судового розгляду справи. Повідомлення про підозру у сукупності з наданими слідчим матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 1 ст. 357, ч. 5 ст. 407 КК України, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У ході судового розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено наявність ризиків визначених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, тому з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та у подальшому суду; матиме реальну можливість впливу на свідків; може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, що може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, як цивільних осіб так і осіб з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих показань на наявність вигаданих у нього обставин поважності відсутності у військовій частині, а також інших висунутих ним у подальшому версій, щодо обставин проходження ним військової служби; знаходячись на волі, ОСОБА_6 може далі продовжувати вчиняти військові кримінальні правопорушення.
Ураховуючи зазначені обставини, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому діянні; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, що останній неодружений, дітей на утриманні не має, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не працевлаштований, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вказані обставини є наявними і достатніми для цього.
Стороною захисту не надано даних про наявність обставин для обрання більш м'якого запобіжного заходу, для запобігання зазначеним ризикам та досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Отже, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно абз.8 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Зважаючи на те, що ОСОБА_6 , окрім того, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, що відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України надає слідчому судді, за конкретних обставин, які підтверджують імовірність ризиків, не визначати заставу, яка надасть підозрюваному можливість вчинити ті дії, які негативно впливатимуть на хід досудового розслідування, зокрема, вільно пересуватись по території України, змінити місце свого проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що матиме наслідком затягування строків визначених для проведення слідчих дій.
Враховуючи викладене слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись статтями ст.ст. 176-178, 184, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчої - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування, а саме до 31 березня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 11.02.2026 о 13 год 50 хв.
Слідчий cуддя ОСОБА_1