Справа № 643/809/26
Провадження № 1-кп/643/620/26
12.02.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова клопотання адвоката ОСОБА_4 про заміну міри запобіжного заходу у кримінальному провадженні за № 42025222060000143 від 16.06.2025, яке надійшло від прокуратури Шевченківської окружної рокуратури міста Харкова Харківської області за обвинуваченням,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України,
В провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України. Стосовно ОСОБА_5 в ході досудового розслідування 11.10.2025 ухвалою слідчого судді Шевченковського районного суду міста Харкова обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. 14.10.2025 була внесення застава та ОСОБА_5 звільнений з-під варти.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 21.01.2026 по кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.
На адресу суду 10.02.2026 надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому останній прохає суд змінити стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 раніше обраний слідчим суддею Шевченковського районного суду міста Харкова на підставі ухвали від 11.10.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави на особисте зобов'язання. В обґрунтуванні клопотання захисник посилається на ті обставини, що 14.10.2025 у зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_5 звільнений з-під варти та на нього накладені відповідні процесуальні обов'язки терміном на два місяці, які ані слідчим, ані прокурором не продовжені, хоча строки досудового розслідування продовжувались до трьох місяців. Крім цього, захисник в клопотанні вказує, що на його думку пред'явлена підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України є необгрунтована, наразі зникли ризики, які існували під час проведення досудового розслідування та були підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, а також у січні 2026 ОСОБА_5 надійшла вимога від гр. ОСОБА_7 - заставодавця з проханням найскоріше повернути грошові кошти внесені останнім в якості застави.
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник подане клопотання підтримали та прохали задовольнить.
В свою чергу, прокурор у суді заперечував проти задоволення клопотання. Зокрема, посилався на те, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченому, не зменшились. Посилання на строк дії такого запобіжного заходу як застава, ні ст.182 КПК України, ані інші статті КПК України не містять. При цьому основні обов'язки підозрюваного, обвинуваченого визначені у ч.7 ст.42 КПК України. Такий запобіжний захід як застава, забезпечує виконання обвинуваченим не лише обов'язків, визначених у порядку ч.5 ст.194 КПК України ухвалою про обрання запобіжного заходу, а й інших обов'язків, передбачених КПК України. Вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігли ризикам, встановленим слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, які продовжують існувати, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого в ході розгляду справи у суді.
Суд, розглянувши клопотання захисника обвинуваченого, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотпння та судового провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.
Ухвалою слідчого судді Шевченковського районного суду м.Харкова від 11.10.2025 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 днів до 09.12.2025, з визначенням сумми застави у розмірі 105980 грн. з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до даних реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 14.10.2025 звільнений у зв'язку із внесенням суми застави.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У відповідності до ч.8 вказаної статті у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Вирішуючи по суті подане захисником клопотання, суд зауважує, що по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України призначене підготовче судове засідання на підставі ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 21.01.2026, яке наразі не завершено, судовий розгляд не розпочато.
Ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченим, не зменшились, а отже запобіжний захід у вигляді застави є необхідним для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього ст.42 КПК України обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Запобіжний захід у вигляді застави є вагомим стримуючим засобом, здатним забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених.
При цьому, не є підставою для скасування запобіжного заходу у вигляді застави на підставі, що закінчився строк дії додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених ухвалою слідчого судді.
Щодо посилань сторони захисту на закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як на підставу для скасування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд вважає необхідним зазначити наступне.
У відповідності до ч.7 ст.182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З аналізу зазначених норм вбачається, що ухвала в частині визначення розміру застави не втрачає чинності після закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, встановленого рішенням суду.
Аналізуючи вищенаведене, приймаючи до уваги ті факти, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з надання публічних послуг, судовий розгляд по справі не розпочатий, враховуючи, що існує суспільний інтерес у подоланні корупції в державі, суд вважає, що на теперішній час продовжують існувати ризики, які були підставою для застосування стосовно ОСОБА_5 обраного стосовно нього запобіжного заходу, тому суд вважає, що клопотання захисту не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з його необґрунтованістю.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну раніше обраного запобіжного заходу на особисте зобов'язання.
Керуючись ст.ст. 177, 178,180-184, 194, 201, 369-372 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1