Справа № 577/343/26
Провадження № 1-кп/577/214/26
12 лютого 2026 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотоп кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200450001107 від 24.11.2025 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Вовківці, Роменського району,
Сумської області, українця, громадянина України,
з середньо-спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого,
зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357 та ч.4 ст. 185 КК України,
23 листопада 2025 року близько 15:00 год., ОСОБА_5 , перебуваючи поряд з банкоматом АТ КБ «Приватбанк», який розташований за адресою: вул. Лазаревського 12 в м. Конотоп, знайшов на вказаному банкоматі, банківську картку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , втрачену ОСОБА_4 .
Розуміючи, що банківська картка АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 з номером рахунку № НОМЕР_2 , відповідно до Законів України «Про банки та банківську діяльність» та «Про платіжні послуги», є офіційним електронним платіжним документом та засобом доступу до чужого банківського рахунку, у ОСОБА_5 виник злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення за її допомогою чужих грошових коштів, а тому він залишити її собі, тим самим привласнив втрачену ОСОБА_4 банківську картку.
Крім цього, в період з 14:53 год. по 16:49 год. 23.112025, в умовах воєнного стану, введеного на всій території України, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 (затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), який продовженого до 03.02.2026, ОСОБА_5 , переслідуючи єдиний злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів з банківського рахунку, відкритого ОСОБА_4 в АТ «Райффайзен Банк», почергово відвідуючи різні торгівельні заклади м. Конотоп та використовуючи банківську картку № НОМЕР_1 , без відома та згоди власника, через термінали, обладнані функцією зчитування сигналу NFC-чипів, безконтактним способом, 21 транзакціями здійснив оплату вартості придбаного товару на загальну суму 4313,34 грн., а саме: магазин «Олімп» за адресою: м. Конотоп, вул. Лазаревського, 12 в розмірі 145 грн., магазин «Народний» за адресою: м. Конотоп, пл. Миру, 6 в розмірі 285 грн., магазин «Олімп» за адресою: м. Конотоп, вул. Бр. Лузанів, 47А в розмірі 392 грн., аптека «Фарм-Союз» за адресою: м. Конотоп, пл. Миру, 2 в розмірі 300,16 грн., магазин «Олімп» ТЦ Пассаж за адресою: м. Конотоп, вул. Бр. Лузанів, 47А в розмірі 92 грн., магазин «Екокрамниця» за адресою: м. Конотоп, Бр. Лузанів, 51 в розмірі 78,66 грн., магазин «Кооператор» за адресою: м. Конотоп, вул. Бр. Лузанів, 68 в розмірі 116, 51 грн., магазин «Зоомагазин Котопес» за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 21 в розмірі 400 грн., магазин «Народний» за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 23 в розмірі 290 грн., магазин «Прилуцькі ковбаси» за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 23 в розмірі 259,50 грн., магазин «Прилуцькі ковбаси» за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 23 в розмірі 2 грн., магазин «Народний» за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 23 в розмірі 89 грн., магазин «Прилуцькі ковбаси» за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 23 в розмірі 145 грн., магазин «Прилуцькі ковбаси» за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 23 в розмірі 28 грн., магазин «Прилуцькі ковбаси» за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 23 в розмірі 102 грн., аптека «Фарм-Союз» за адресою: м.Конотоп, пр. Миру, 68 в розмірі 229,85 грн., аптека «Фарм-Союз» за адресою: м.Конотоп, пр. Миру 68 в розмірі 175,10 грн., магазин «АТБ-маркет» за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 79 в розмірі 404,14 грн., магазин «АТБ-маркет» за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 79 в розмірі 309,90 грн., магазин «Продуктова хатка» за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 83 в розмірі 202,62 грн., магазин «Продуктова хатка» за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 83 в розмірі 266,90 грн., таким чином ОСОБА_5 таємно заволодів чужими грошовими коштами та завдав потерпілій майнову шкоду у вказаному розмірі.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину визнав повністю. Суду пояснив, що 23.11.2025 поряд з банкоматом АТ КБ Приват Банк» знайшов банківську картку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , яка є засобом доступу до чужого банківського рахунку, яку забрав собі. Цього ж дня, використовував цю банківську картку у термінали, обладнаних функцією зчитування сигналу NFC-чипів, безконтактним способом, у різних торговельних закладах міста, 21 транзакціями здійснив оплату вартості придбаного товару на загальну суму 4313,34 грн., за обставин, викладених в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаюється, просить вибачення потерпілої. Цивільний позов визнає повністю. Станом на 12 лютого 2026 року відшкодував потерпілій 2000 грн. Зобов'язується найближчим часом повністю відшкодувати завдану шкоду.
Потерпіла ОСОБА_4 цивільний позов підтримує, визнаючи факт відшкодування майнової шкоди в розмірі 2000 грн. З приводу міри покарання, не заперечує проти признання покарання з іспитовим строком.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
Згідно вимог ч.3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд впевнився в правильному розумінні учасниками судового провадження змісту цих обставин і у суду немає сумнівів в добровільності і істинності їх позиції, а також судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які не досліджувались у суді. Зокрема, суд з'ясував, що обвинувачена правильно розуміє зміст наданих їй прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного та скороченого судового розгляду
Таким чином вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена і його дії суд кваліфікує:
- за ч. 1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів;
- за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, з яких кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.357 КК України є проступком, а злочин, передбачений ч.4 ст. 185 КК України є тяжким злочином.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_5 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 суд не вбачає.
З досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику ОСОБА_5 складеної Конотопським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області, вбачається, що ризик вчинення повторного правопорушення - середній, ризик небезпеки для суспільства - середній. Згідно висновку органу пробації виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. У разі прийняття рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним крім обов'язків, передбачених ч. 1 ст.76 КК України, покласти на особу додатковий обов'язок, передбачений ч. 3 ст.76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації, виконувати заходи пробаційної програми «Попередження вживання психоактивних речовин».
Як особа обвинувачений ОСОБА_5 характеризується наступним чином: раніше не судимий, офіційно не працює, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває. З 27.04.2021 знаходиться на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом епізодичне вживання опіатів (а.п.33,34), згідно характеристики за місцем проживання, скарг від мешканців вулиці не надходило, притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 178, ч. 1, ч. 2 ст. 175-1, ч. 1 ст. 182 КУпАП (а.п.30), частково відшкодував заподіяну майнову шкоду.
З урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретних обставин кримінального провадження, а також наведених відомостей про особу ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про призначення покарання за ч.1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі, а за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі. Остаточне покарання слід призначити за правилами ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
При цьому суд дійшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства, та вважає за можливе призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, тобто зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов'язків, що передбачені п.1), 2) ч. 1, п.2) ч.3 ст. 76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної, є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
До набрання вироком законної сили залишити запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Цивільний позов потерпілого.
ОСОБА_4 заявила цивільний позов в якому просить стягнути з ОСОБА_5 4313 грн - в рахунок відшкодування майнової шкоди, та 687 грн. - моральної (а.с. 9).
Обвинувачений ОСОБА_5 цивільний позов визнав повністю.
Вирішуючи цивільний позов потерпілої, суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Майнова шкода, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
При цьому суд враховує, що при завданні особі моральної шкоди обов'язок по її відшкодуванню покладається на винну особу незалежно від того, чи була завдана потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину душевних та фізичних страждань, та наслідки від них, ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставин, які мають істотне значення, та вимоги розумності і справедливості.
Враховуючи часткове відшкодування обвинуваченим, завданої шкоди в сумі 2000 грн, що підтверджує і обвинувачена, цивільний позов слід задовольнити частково в розмірі 3000 грн не відшкодованої шкоди.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373-376 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України та призначити покарання:
-за ч. 1 ст. 357 КК України у виді одного року обмеження волі,
-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 покарання у виді у виді 5 років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2.) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.
До набрання вироком законної сили, продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, обраний ухвалою слідчого судді від 07 січня 2026 року.
Цивільний позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 3000 (три тисячі) грн в рахунок відшкодування завданої шкоди.
Речові докази у справі: банківську картку «Райффайзен банк Аваль» № НОМЕР_1 - залишити потерпілій ОСОБА_4 .
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду від 26.11.2025 на банківську картку «Райффайзен банк Аваль» № НОМЕР_1 , користувачем якої є ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1