Провадження № 33/803/203/26 Справа № 214/8844/25 Суддя у 1-й інстанції - Євтушенко О. І. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.
11 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 жовтня 2025 року, якою провадження у справі стосовно
ОСОБА_1 , головного бухгалтера ТОВ «ПАРТНЕР-КР», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП, -
19 серпня 2025 року посадовою особою ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено протокол 47030//04-36-04-15/39944701, з якого вбачається, що головний бухгалтер ТОВ «ПАРТНЕР-КР» ОСОБА_1 несвоєчасно сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму ПДВ 7200,00 грн. за період з 01.04.2025 по 01.07.2025, чим порушив п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Постановою судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 жовтня 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП закрито, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що він працював у ТОВ «ПАРТНЕР-КР» на посаді директора з 14.12.2017 року та був звільнений 03.02.2021 року. Посади головного бухгалтера за період роботи у товаристві не займав. Звертає увагу, що на момент вчинення правопорушення, що ставиться йому у вину він не перебував у трудових відносинах з ТОВ «ПАРТНЕР-КР».
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 284 КУпАП передбачено, що у справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП; про закриття справи.
При цьому, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходить висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вищезазначених положень закону з огляду на наступне.
Так, відповідальність за ч.1 ст. 163-2 КУпАП настає за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Стаття 12 КУпАП визначає загального суб'єкта адміністративного правопорушення. Відповідно до норм цієї статті загальним суб'єктом адміністративного правопорушення, тобто особою, яка підлягає адміністративній відповідальності за цим Кодексом за стандартних умов, є фізична осудна особа, яка на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла шістнадцятирічного віку.
Також виокремлюється спеціальний та особливий суб'єкт адміністративного правопорушення, статус якого набувають фізичні осудні особи, які досягли певного віку і володіють спеціальними (кваліфікуючими ознаками), що визначають їх роль порушника в тих чи інших складах адміністративних правопорушень, передбачених конкретними статтями Особливої частини КУпАП.
Тобто суб'єктом правопорушення за ч.1 ст. 163-2 КУпАП є спеціальний суб'єкт (керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема головні бухгалтери).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, та встановив суд першої інстанції, ОСОБА_1 будучи головним бухгалтером ТОВ ««ПАРТНЕР-КР» (код ЄДРПОУ 39944701) юридична адреса: 50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 15, допустив порушення податкового законодавства, що виразилося у несвоєчасному поданні платіжного доручення до установи банку на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а саме: встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму ПДВ 7 200,00 грн. за період з 01.04.2025 до 01.07.2025, що підтверджується актом перевірки від 14.07.2025 №44578/04-36-04-15/39944701, чим порушив п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.
Проте відомостей про призначення ОСОБА_1 на посаду головного бухгалтера ТОВ «ПАРТНЕР-КР», матеріали справи не містять.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ніколи не працював на посаді головного бухгалтера ТОВ «ПАРТНЕР-КР», а працював у ТОВ «ПАРТНЕР-КР» на посаді директора з 14.12.2017 року, з якої був звільнений 03.02.2021 року.
Дана обставина підтверджується постановами Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП від 25.09.2024 року у справі 214/7216/24, від 11.07.2025 року у справі 214/6253/25, від 06.10.2025 року у справі № 214/8536/25.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції були залишені поза увагою обставини, які мають суттєве значення для прийняття рішення по справі.
Апеляційний суд звертає увагу, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Суд першої інстанції при розгляді даної адміністративної справи на вищевказане уваги не звернув та передчасно дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у статті 251 КУпАП.
Суд згідно з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.
За таких підстав апеляційний суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.163-2 КУпАП, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова районного суду скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 жовтня 2025 року, якою провадження стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя