Справа №716/604/16-ц
про відкриття провадження за нововиявленими обставинами
11.02.2026 м. Заставна
Суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Пухарєва О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016 у справі №716/604/16-ц
ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Фокія Б.В., звернулася до суду із заявою про скасування за нововиявленими обставинами рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016 у справі № 716/604/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - Заставнівська державна нотаріальна контора про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину.
В обґрунтування заяви представник заявника посилається на те, що вищезазначеним рішенням суду позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.12.2013 року, видане Бурдейною Галиною Петрівною, державним нотаріусом Заставнівської державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за №1356 на ім'я ОСОБА_1 на 2/5 частки спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.12.2013 року, видане ОСОБА_5 , державним нотаріусом Заставнівської державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за №1358 на ім'я ОСОБА_3 на 1/5 частки спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник вважає, що рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016 року по цивільній справі №716/604/16-ц підлягає перегляду за нововиявленими обставинами у відповідності до п.3 ч.2 ст. 423 ЦПК України, оскільки мав місце факт скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Так, рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 24.12.2015 року, яке покладено в основу рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016 року по цивільній справі №716/604/16-ц було скасовано постановою Верховного Суду України від 15.11.2017 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, за наслідками розгляду якої прийнята постанова Чернівецького апеляційного суду від 20.03.2019 року, що залишена без змін Постановою Верховного Суду від 14.02.2020 року.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 20.03.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 6 грудня 2018 року скасовано. У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про визнання майна об'єктом права власності подружжя, визнання права власності на частку у майні подружжя ; внесення змін до свідоцтва про право на спадщину відмовлено.
Відтак, для відновлення майнових та спадкових прав ОСОБА_1 представник просить відкрити провадження у справі за ново виявленими обставинами та здійснити перегляд рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016 року по цивільній справі №716/604/16-ц
Разом з цим, в поданій заяві представником заявлено клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №716/604/16-ц.
Як на підстави для поновлення відповідного строку, представник посилається на те, що на дату прийняття рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016 року по цивільній справі №716/604/16-ц ОСОБА_1 перебувала за кордоном. Про вказане рішення суду станом на 2022-2023 роки ОСОБА_1 не знала і копія їй не була вручена на час перебування її за кордоном. Після повернення з-за кордону ОСОБА_1 тривалий час хворіла, а тому не займалася вирішенням питань пов'язаних з оформленням свого права власності на спірне спадкове майно. Крім того, отримавши остаточні судові рішення на свою користь, а саме: постанову Чернівецького апеляційного суду від 20.03.2019 року, яка залишена без змін Постановою Верховного Суду від 14.02.2020 року по справі №716/53/15-ц, ОСОБА_1 вважала, що питання щодо судових спорів остаточно вирішено.
На неодноразові звернення у вересні 2023 року ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Бурдейної Г.П. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті її сина ОСОБА_4 заявниці не вдалося отримати ні свідоцтва, ні вмотивованої постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
У 2024 та 2025 роках стан здоров'я ОСОБА_1 значно погіршився, що стверджується виписним епікризом № 1273 від 20.03.2025, витягом із медичної карти стаціонарного хворого № 1227 від 18.03.2024 р., довідкою про стан здоров'я від 06.03.2024, магнітно-резонансною томографією головного мозку від 16.11.2024, магнітно-резонансною томографією шийного грудного поперекового відділу хребта від 16.11.2024, мультидетекторною спіральною комп'ютерною томографією від 13.03.2025.
У зв'язку зі значним погіршенням стану здоров'я, важким пересуванням і болями при ходьбі, ОСОБА_1 , самостійно не могла ознайомлюватися з матеріалами справи, пошуком і збором необхідних документів, візитами до Заставнівського районного суду Чернівецької області для подальшого захисту своїх прав. Крім того, значна частина коштів, які ОСОБА_1 отримує як пенсійні виплати, вона витрачала на придбання медикаментів. Сума пенсії ОСОБА_1 за період: з 01.01.2025 року по 31.08.2025 року складає: Двадцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім грн. 94 коп., що підтверджується довідкою про доходи № 5471 9069.
Отже, представник вважає, що ОСОБА_1 не мала об'єктивної можливості оплачувати послуги адвоката пов'язані з веденням справи в суді та підготовкою заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Посилаючись на наявність поважних причин пропуску строку для подання зазначеної заяви представник просить задовольнити клопотання про поновлення судом відповідного строку.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами прихожу до такого висновку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано, зокрема з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно з п. 2 ч. 2 статті 424 ЦПК України - з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстав, визначених пунктами 2 і 3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Під час вирішення питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення заяви стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк вчинення певної процесуальної дії.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (Volovik v. Ukraine, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року).
У § 53 рішення від 19 червня 2001 року у справі «Kreuz v. Poland» Європейський суд з прав людини констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Проте такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі «Miragall Escolano and others v. Spain» та від 28 жовтня 1998 року у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» ЄСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «llhan v. Turkey» ЄСПЛ констатував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи.
З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 , залучена як відповідач до участі в цивільній справі № 716/604/16-ц під час її розгляду Заставнівським районним судом Чернівецької області особисто участі не приймала.
Зі змісту довіреності, яка міститься в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 , 15.11.2013 року, перебуваючи за кордоном у США, видала довіреність на представництво її інтересів громадянину ОСОБА_7 , який постійно проживає в Україні за адресою: Чернівецька область, Заставнівський район, с. Товтри. Однак, термін дії цієї довіреності становив три роки, тобто до 15 листопада 2016 року.
Крім цього, ОСОБА_8 10.06.2015 уклав договір про надання правової допомоги на представництво в суді інтересів ОСОБА_1 з адвокатом Спіжавкою Т.Г. Проте, станом на дату ухвалення рішення в цивільній справі № 716/604/16-ц, а саме 24.11.2016 договір про надання правової дороги від 10.06.2015 розірвано, про що адвокат Спіжавка Т.Г. повідомив суду в своїй письмовій заяві від 07.09.2016. За таких обставин, рішення в даній справі Заставнівським районним судом Чернівецької області ухвалювалося 24.11.2016 за відсутності повноважних представників відповідача ОСОБА_1 . Копію зазначеного рішення ОСОБА_1 отримала після ознайомлення з матеріалами справи лише 05.03.2024, тобто вже після закінчення встановленого п.3 ч.1 ст.424 ЦПК України строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
В подальшому зв'язку зі значним погіршенням стану здоров'я та скрутним матеріальним станом, що підтверджується відповідними письмовими доказами, доданими до заяви, заявниця була позбавлена можливості звернутися до суду одразу після отримання рішення у справі № 716/604/16-ц.
При цьому, слід звернути увагу, що десятирічний строк з дня набрання рішенням від 24.11.2016 законної сили, встановлений приписами п.2 ч.2 ст .424 ЦПК України на подання даної заяви про перегляд судового рішення, заявницею не порушено.
За таких обставин, прихожу до висновку, що строк, встановлений п.3 ч.1 ст.424 ЦПК УКраїни на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 пропустила з поважних причин, тому він підлягає поновленню, а клопотання представника - задоволенню.
Заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідає вимогам ст. 426 ЦПК України.
Підстав, встановлених ЦПК України, для залишення без руху, повернення заяви, відмови у відкритті провадження суддею не встановлено.
За таких обставин, у відповідності до ст.427 ЦПК України наявні підстави для відкриття провадження за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч.2 ст. 429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Керуючись ст.ст. 423-429 Цивільного процесуального кодексу України,-
Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Відкрити провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24.11.2016 у справі № 716/604/16-ц.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Призначити судове засідання у справі на 11.03.2026 о 10:00 год в приміщенні Заставнівського районного суду Чернівецької області (м. Заставна вул. Незалежності, 95).
Про дату і місце судового засідання повідомити учасників цивільної справи 716/604/16-ц.
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб -порталі судової влади України за веб - адресою: https://court.gov.ua/sud2404/gromadyanam/csz.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не піддягає.
Суддя Олена ПУХАРЄВА