Справа № 646/12881/25
Провадження № 2-а/646/120/2025
09.02.26 м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий - суддя Серпутько Д.Є.,
за участю секретаря судового засідання Соболь Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в порядку, передбаченому КАС України, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач не згоден з даною постановою, так як відповідачем грубо порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим останній звернувся до суду та просив скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 25.12.2025 відкрито провадження та призначено судове засідання з розгляду даної справи по суті.
В судове засідання позивач не з'явився, 06.02.2026 подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі за наявними у справі матеріалами. Позовну заяву підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи був сповіщений належним чином, причини неявки суду невідомі. 29.12.2025 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначив, що 15.09.2025 року позивачу запропоновано пройти ВЛК з метою встановлення ступеню придатності до військової служби. Позивач відмовився від проходження Військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби. В присутності свідків складено акт відмови від проходження ВЛК. В цей же день складено Протокол № 1740, а також винесена Постанова № 1740 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП України. Позивач протокол та постанову отримувати відмовився, що зафіксовано у вказаних документах, які позивачу направлено поштою. У зв'язку з чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі, та з огляду на те, що сторони по справі були повідомлені про місце і час розгляду справи своєчасно та належним чином, суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи та які були своєчасно долучені сторонами, приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідачем до суду разом з відзивом на позов подано копії документів, згідно яких убачається, що 15.09.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим солдатом ОСОБА_3 в присутності двох свідків складено акт відмови від отримання направлення для проходження медичного огляду ВЛК та відмови від проходження медичного огляду ВЛК ОСОБА_1 .
У подальшому 15.09.2025 відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим солдатом ОСОБА_3 в присутності двох свідків складено протокол № 1740 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
Того ж дня 15.09.2025, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 15.09.2025 року винесено постанову № 1740 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , якою останнього визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн.
Як убачається зі змісту постанови № 1740 від 15.09.2025 - суть адміністративного правопорушення: "15" серпня 2025 року об 16 год 50 хв в період дії правового режиму воєнного стану, який введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 65/2022, встановлено факт порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, Так, з метою встановлення ступеню придатності особи до військової служби виписане направлення на медичний огляд Військово-лікарською комісією № 4895555 від 15.09.2025 року. Громадянин відмовився від проходження Військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги частини 3, частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", п. 68 - п. 80 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560, підпункту 4 п. 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, тим самим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Однак, у вказаній постанові № 1740 від 15.09.2025 відсутні посилання на вищезазначені акт та протокол від 15.09.2025.
На підставі оскаржуваної постанови до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500,00 грн.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що з 04.08.2005 позивача взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 (на теперішній час - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що підтверджується також копією військового квитка позивача серії НОМЕР_1 .
Водночас оскаржувану постанову винесено ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто територіальним центром, у якому позивач на військовому обліку не перебуває. Доказів на підтвердження наявності у зазначеного органу повноважень щодо розгляду справи та прийняття відповідної постанови відносно позивача до суду відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз'ясненням їй прав та обов'язків, а також врученням їй копії протоколу.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Наведені положення закону вказують на те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, посадова особа зобов'язана не лише з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
При цьому, особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 розділу 1 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 №3 (далі - Інструкція), ця Інструкція визначає процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Згідно з п. 3 розділу 2 Інструкції у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Пунктом 6 цього ж розділу Інструкції визначено, що до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення № 1740 від 15.09.2025 року не містить посилання на докази, на підставі яких був зроблений висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а в додатках до протоколу нічого не міститься.
Верховний Суд дійшов висновку, що обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, щодо якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов'язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
Як слідує з встановлених судом фактичних обставин справи, протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова були винесені в один і той же день, а саме 15.09.2025, що призвело до порушення вимог ст. 277-2 КУпАП та позбавило позивача можливості належним чином отримати правничу допомогу адвоката, зібрати та надати на розгляд територіального центру комплектування та соціальної підтримки докази, що свідчать про відсутність в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Крім того, п. 27 Постанови КМУ № 560 визначено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 28 Постанови КМУ № 560 визначено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Вимоги до форми повістки та її формування визначені п. 29, 30 Постанови КМУ № 560.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 04.12.2025 він отримав сповіщення від АТ КБ «Приватбанк» стосовно блокування рахунку підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження № 79732522 від 03.12.2025, яка відкрита Основ'янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. При ознайомленні 08.12.2025 з матеріалами виконавчого провадження № 79732522 від 03.12.2025, зокрема з Постановою про відкриття виконавчого провадження № 79732522, позивачем було з'ясовано, що підставою для відкриття виконавчого провадження № 79732522 від 03.12.2025 є постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1740 від 15.09.2025 року щодо накладення на позивача штрафу у розмірі 25500,00 гривень. Крім того, позивач зазначає, що направлення № 4895555 від 15.09.2025 на медичний огляд військово-лікарською комісією або інше медичне направлення на медичний огляд від відповідача останній не отримував.
Окрім цього, відповідачем долучено до матеріалів справи Акт відмови від отримання направлення для проходження медичного огляду ВЛК та відмови від проходження медичного огляду ВЛК, зі змісту якого вбачається, що він складений 15.09.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим солдатом ОСОБА_3 в присутності двох свідків, за участі яких в подальшому складено протокол № 1740 про адміністративне правопорушення від 15.09.2025.
Законодавством визначена послідовність дій щодо направлення особи на проходження військово-лікарської комісії: оповіщення з визначенням мети прибуття для проходження особою медичного огляду для визначення придатності до військової служби, виконання особою вимог законодавства щодо прибуття відповідно до повістки, отримання направлення на проходження медичного огляду, та здійснення проходження медичного огляду.
У разі невиконання особою вимог законодавства щодо проходження медичного огляду, настає відповідальність відповідно до законодавства.
Як підтверджено матеріалами справи, повістки на медичний огляд (проходження ВЛК) на ім'я позивача вручено не було, направлення на проходження ВЛК у встановленому діючим законодавством порядком не видавалось.
Постанова також не містить обставин щодо вручення та отримання повістки на проходження ВЛК, належного направлення на проходження ВЛК ОСОБА_1 .
Більш того, вказані обставини відповідачем належними та допустимим доказами не спростовані.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та наданого відповідачем відзиву, останнім не доведено у встановленому законом порядку правомірності свого рішення, а саме щодо винесення постанови № 1740 від 15.09.2025.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, суд за матеріалами справи вважає, що позивач має право на поновлення пропущеного строку на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №1740 від 15.09.2025 року з поважних причин, адже останній дізнався про оскаржувану постанову лише 08.12.2025 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження № 79732522 від 03.12.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищезазначене, доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення не спростовано відповідачем та наявними матеріалами справи, а його вина не доведена належними та допустимими доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, в зв'язку із чим суд у сукупності встановленого та викладеного дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, адміністративне стягнення накладено на позивача незаконно та необґрунтовано, а тому наявні правові підстави для скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення і закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач, звертаючись до суду із зазначеним позовом, сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн, які підлягають з стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 284, 293 КУпАП України, ст.ст. 2, 5, 6, 9, 46, 77, 90, 242 - 246, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №1740 від 15.09.2025 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 1740 від 15.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ), витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Д.Є. Серпутько