Справа № 525/325/25
Провадження №3/525/3/2026 П О С Т А Н О В А
11.02.2026 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.
секретаря судових засідань Корж Т.Ю.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника адвоката Валенка Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гром. України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15.03.2025 о 22 год. 10 хв. на автодорозі Київ-Харків 281 км гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2106» днз НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Відмова від проходження огляду фіксувалася із застосуванням технічних засобів відеозапису згідно Постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 зі змінами від 20.01.2023 внесеними постановою КМУ №57 та згідно ст. 266 КУпАП без залучення свідків. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, суду пояснив, що 15.03.2025 йому зателефонувала подруга його дружини та попросила забрати її із с. Коноплянка. Повертаючись з с. Коноплянка автомобіль під його керуванням був зупинений працівниками поліції, крім нього у автомобілі також перебували його дружина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Поліцейські запитали посвідчення водія, на що він відповів, що не має права керування транспортними засобами. Далі поліцейські повідомили, що будуть вилучати автомобіль або необхідно сплатити штраф, але відразу на місці зупинки у розмірі 7000 гривень. Який розмір штрафу за те, що він керує без посвідчення водія на той час йому відомо не було. Грошей у нього не було, тоді поліцейські сказали, що він може поїхати додому по гроші, але для того, щоб він повернувся необхідно записати відео на якому вони запропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, він повинен відмовитися, і якщо він не повернеться, тоді вони складуть на нього протокол за ст. 130 КУпАП. Він сів у патрульний автомобіль, поліцейський увімкнув камеру, роз'яснив йому права, запитав чи буде він проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» він відмовився, потім запитав чи буде їхати до лікарні, він відмовився. Після цього поліцейський вимкнув боді-камеру, повернув йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і паспорт. Він поїхав додому, але назад не повернувся, бо не знайшов грошей. У стані сп'яніння він не перебував. Пізніше дізнався, що в суді на розгляді перебуває дана справа.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що 15.03.2025 близько 22 години вона була на заправці в с. Коноплянка з подругою ОСОБА_4 , попросила знайомого ОСОБА_1 , щоб він забрав її. ОСОБА_1 з дружиною ОСОБА_2 приїхали в с. Коноплянка, за кермом автомобіля був ОСОБА_1 . Під час руху автомобіль зупинили працівники поліції, ОСОБА_1 вийшов з автомобіля та пішов до поліцейських, через деякий час він повернувся і сказав, що йому потрібні гроші, щоб заплатити штраф у сумі 7000 грн. за те, що він не має посвідчення водія, інакше на нього складуть протокол за ст. 130 КУпАП. Вони поїхали далі, потім розійшлися по домах. Свідком розмови поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вона не була, знаходилася весь час в автомобілі.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що 15.03.2025 зателефонувала ОСОБА_3 та попросила забрати її з заправки. Виїжджаючи з с. Коноплянка на розв'язку, їх зупинили працівники поліції. ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, під час руху ПДР не порушував. Її чоловік ОСОБА_1 пішов до поліцейських, через деякий час він повернувся і сказав, що йому потрібні гроші, щоб заплатити штраф у сумі 7000 грн. за те, що він не має посвідчення водія, інакше на нього складуть протокол за ст. 130 КУпАП. У них таких грошей не було, коштів вони знайти не змогли, тому поїхали додому.
Захисник адвокат Валенко Р.І. просив провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, від прокурора надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 15.03.2025 серії ЕПР1 №272619, в якому зазначені обставини керування ОСОБА_1 автомобілем марки «ВАЗ 2106» днз НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння та те, що він від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився (а.с. 1, 2);
- карткою обліку адміністративного правопорушення від 15.03.2025 (а.с. 3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «Полтавський центр терапії залежностей ПОР» від 15.03.2025, згідно якого огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проводився (а.с. 4);
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4279163 від 15.03.2025, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 5);
- довідками УПП в Полтавській області про те, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно підсистеми «Адмінпрактика» Інформаційного порталу Національної поліції України до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягався; згідно єдиного державного реєстру транспортних засобів посвідчення водія не отримував (а.с. 7, 8);
- відеозаписом з відеореєстратора патрульного автомобіля та боді-камери патрульного поліцейського, де зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 9).
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Отже, підставою, для проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння є саме встановлення поліцейським уповноваженого підрозділу Національної поліції при зупинці транспортного засобу та в ході спілкування з водієм конкретного транспортного засобу хоча б однієї з ознак алкогольного сп'яніння.
Аналіз положень п. 2.5 Правил дорожнього руху України в сукупності та в системному взаємозв'язку з пунктами 2, 3, 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції свідчить про те, що в даній конкретній ситуації, яка склалась 15.03.2025 о 22 год. 10 хв. на автодорозі Київ-Харків 281 км з участю гр. ОСОБА_1 відповідна уповноважена посадова особа Національної поліції мала право за відповідних виявлених ним ознак алкогольного сп'яніння запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку (що ним і було зроблено згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, який посвідчено відповідними написами, а також установлено з переглянутого в судовому засіданні відеозапису).
Позицію сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, суд не беру до уваги, оскільки останній притягається до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та показами свідків підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, вказана обставина зафіксована відеозаписом з відеореєстратора патрульного автомобіля, який доданий до матеріалів справи. На долученому до матеріалів справі відеозаписі зафіксовано, що уповноважений поліцейський повідомляє особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, останній жодним чином не заперечує вказаних обставин. Поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, він відмовився, після цього поліцейський пропонує пройти огляд у закладі охорони здоров'я, останній від проходження огляду категорично відмовився. Після цього поліцейський повідомив про наслідки відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, повідомив, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз'яснив права, передбачені Законом. Показами свідків, як і поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не спростовується факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, коли йому це пропонував уповноважений працівник поліції. Суд враховує, що другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення не було вручено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та вважає поновленими права останнього, оскільки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Валенку Р.І. судом неодноразово надавалася можливість ознайомитися з матеріалами справи ( а.с. 42, 49, 71, 79), були роз'яснені права та забезпечено можливість їх реалізувати у судовому засіданні.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, вивчивши та проаналізувавши у сукупності докази зібрані у справі, переглянувши відеозапис доданий до протоколу про адміністративне правопорушення у обсязі, який наданий органом Національної поліції, приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведеною поза розумним сумнівом.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України).
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Ураховуючи вищевикладене, суть та характер вчиненого ОСОБА_1 грубого адміністративного правопорушення у сфері транспорту, того, що раніше він до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують його відповідальність, особу порушника, який за місцем проживання характеризується позитивно, для запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до абз. 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Як установлено із наданих суду матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 посвідчення водія в установленому Законом порядку не отримував, тому позбавлення права керування транспортними засобами до даної особи не може бути застосовано.
Вказане узгоджується з санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Ураховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення слід стягнути з ОСОБА_1 з урахуванням того, що справа надійшла до розгляду у 2025 році в час, коли діяли ставки судового збору за 2025 рік.
На підставі викладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 9, 23, 27, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя Я.В. Прасол