Справа № 203/1163/26
Провадження № 1-кп/0203/1517/2026
11 лютого 2026 року м. Дніпро
Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
законного представника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
особи, стосовно якої ставиться питання про застосування примусових
заходів медичного характеру - ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні ЄРДР №62025170030027665 від 05.12.2025, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новогригорівка, Юр'ївського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 22.10.2019 Юр'ївським районним судом Дніпропетровської області за ознаками ч.3 ст. 185 КК України застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом,
за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-
Солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді курсанта 2 навчальної роти 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та, бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в порушення вимог ст. ст. 17,65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 25 червня 2025 року, близько 18 години 55 хвилин, самовільно залишив місце служби - місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , який дислокувався за адресою: АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, та був незаконно відсутній на службі до 15 грудня 2025 року.
Суспільно небезпечне діяння, вчинене ОСОБА_6 , підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, що виразилося в самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання та, у зв'язку з вчиненням ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння у стані неосудності, застосувати до останнього примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Захисник підтримала думку прокурора, просила задовольнити клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 .
Законний представник також підтримала думку сторони захисту.
Особа, стосовно якої вирішується питання застосування примусових заходів медичного характеру, не заперечив факт вчинення суспільно небезпечного діяння, та необхідності застосування примусових заходів медичного характеру. Підтвердив, що після рішення суду звернеться для проходження лікування.
Факт вчинення ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
-витягом з ЄРДР №62025170030027665 від 15.12.2025 за повідомленням про самовільне залишення місця служби ОСОБА_6 (том 1 а.с.1).;
-матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини курсантом 2 навчальної роти 1 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 (том 1 а.с.9-28);
-копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 09.06.2025 ОСОБА_6 (том 1 а.с.29-30);
-копіями виписок із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №69673/2005 від 07.11.2005 (том 1 а.с. 118-121);
-висновком судово-психіатричного експерта №31-к від 30.01.2026, відповідно до якого, ОСОБА_6 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, виявляв і в даний час виявляє психічний розлад у формі легкої розумової відсталості зі значними порушеннями емоцій та поведінки. У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, він не міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Іспитований у теперішній час також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом, відповідно до ст. 92 КК України, потребує застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомогу примусовому порядку (том.1 а.с. 145-148).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке виразилося у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Згідно з положеннями ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такий примусовий захід медичного характеру , як надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Відповідно до ч.2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Суд, вислухав доводи учасників провадження, дослідив зібрані докази і оцінив всі обставини справи, вважає, що ОСОБА_6 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку
Враховуючи обставини скоєння ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння, а також висновок судово-психіатричної експертизи, відповідно якої ОСОБА_6 скоїв суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд вважає, що ОСОБА_6 , відповідно до ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності та за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
Керуючись ст.ст.372, 376, 512-513 КПК України,-
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №62025170030027665 від 05.12.2025 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.5 ст.407 КК відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 30 днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1