Справа № 175/10240/25
Провадження № 2/175/2112/25
Іменем України
(Заочне)
"10" лютого 2026 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Войтуха О.М.
з участю секретаря судового засідання Радонського М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, -
В липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, в якій просила суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 грудня 2022 року по 09 липня 2025 року в сумі 98433,25 грн.
Представник позивачки ОСОБА_3 надала суду заяву, в якій просила суд проводити розгляд справи без її участі та без участі позивачки, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується трекінгом поштового відправлення, відзив на позовну заяву не подав, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч. 9 ст. 7 СК України).
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що сторони з 22 серпня 2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2022 року розірвано.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2023 року по справі №202/9942/22 (провадження № 2/202/654/23) ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання їх доньки: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 листопада 2022 року і до повноліття дитини.
Виконавчий лист Індустріального районного суду м Дніпропетровська по справі №202/9942/22 був переданий позивачкою до Краматорського відділу ДВС у Краматорському районі Донецької обл. Східного МУМЮ для примусового виконання.
07 лютого 2024 року Краматорським відділом ДВС у Краматорському районі Донецької обл. Східного МУМЮ була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №74052026.
Однак відповідач жодного разу рішення суду, а ні в добровільному порядку, а ні в примусовому порядку виконувати не став, у зв'язку з чим відповідно до розрахунку державного виконавця Краматорського відділу ДВС у Краматорському районі Донецької обл. Східного МУМЮ за період з листопада 2022 року по березень 2025 року заборгованість відповідача по сплаті аліментів склала 98433,25 грн.
Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, розмір неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів за період з 01 грудня 2022 року по 09 липня 2025 року складає 517523,16 грн.
Оскільки враховуючи, що підрахована сума пені за несплачені своєчасно аліменти значно перевищує розмір заборгованості по аліментам, то позивачка просить стягнути з відповідача суму неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів за період з 01 грудня 2022 року по 09 липня 2025 року відповідно до вимог ст.196 СК України, у розмірі, що дорівнює розміру заборгованості, тобто 98433,25 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 182 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1 х 1% х Q1)+(A2 х 1% х Q2)+……….(An х 1% х Qn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Вказаний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі №572/1762/15-ц, у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року по справі №754/15880/16-ц, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
При розгляді справи по суті, суд враховує, що Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» внесено зміни до ст. 196 СК України. Зокрема, ч. 1 викладено в такій редакції: «1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості».
Суд, беручи до уваги розрахунок наданий державним виконавцем Краматорського відділу ДВС у Краматорському районі Донецької обл. Східного МУМЮ щодо заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів, приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки суд погоджується з заявленим розміром пені обрахованої позивачем.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову і позовні вимоги позивача задоволено повністю, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. 180, 181, 182, 183, 194, 196 СК України, ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266,280-282 ЦПК України суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 грудня 2022 року по 09 липня 2025 року у розмірі 98433,25 грн. (дев'яносто вісім тисяч чотириста тридцять три гривні 25 коп.) по виконавчому провадженню №74052026.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Суддя О. М. Войтух