Справа № 379/1397/25Головуючий у І інстанції Зінкін В.І.
Провадження № 33/824/333/2026 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
23 січня 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Таращанського районного суду Київської області від 10 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
За постановою, 30.07.2025 о 20 год. 29 хв. у м. Тараща Білоцерківського району по вул. Сікевича Володимира, 93, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога, відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та
закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суддя не надала оцінки факту відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, що підтверджується наступними обставинами : - він був зупинений працівниками поліції з іншої причини ніж керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння; - протягом 18 хв. поліцейські спілкувалися з водієм, неодноразово зазначаючи, що він адекватна особа і навіть п'ять разів пропонували йому прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 на власному автомобілі; - поліцейські раптово виявили ознаки наркотичного сп'яніння лише після категоричної відмови водія прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_2, що було тиском на ОСОБА_1 ; - на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 мав нормальну поведінку, яка відповідала обстановці, природній колір обличчя, його зіниці належним чином реагували на світло, а тремтіння рук було незначним.
Таким чином, вважає, що поліцейські, зловживаючи своїм службовим становищем, надумали ознаки наркотичного сп'яніння водія, намагаючись штучно створити ОСОБА_1 правові проблеми внаслідок його відмови прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_2.
Зазначає, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, навпаки, спростовують перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, оскільки ознаки його сп'яніння були удаваними та надуманими поліцейськими. Відтак направлення на огляд водія, акт огляду на стан сп'яніння та рапорт були складені поліцейськими за межами своїх повноважень та неправомірно, а тому також не доводять факт вчинення водієм інкримінованого його правопорушення.
Також зазначає, що вказівка суду першої інстанції про доказове значення протоколу є помилковою, оскільки сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Крім того вказує, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 нібито керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а не в стані наркотичного сп'яніння, як передбачає диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП, а відповідальність за керування транспортним засобом з явними ознаками сп'яніння чинним законодавством про адміністративні правопорушення не передбачена. Таким чином, склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначає, що дії поліцейських свідчать про порушення ними Закону України «Про Національну поліцію», перевищення службових повноважень та прояв непрофесійної, упередженої і неприпустимої поведінки щодо ОСОБА_1 .
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як пояснював ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду він відмовився від виконання вимоги працівника поліції про проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння , оскільки заклад охорони здоров'я перебував у безпосередній близькості до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2, куди його настійливо намагалися направити поліцейські.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння за обставин, викладених у постанові, суддя обґрунтував сукупністю доказів , що містяться у матеріалах справи, яким надав належну юридичну оцінку та дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі не оспорюються ті обставини, що ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
З відеозапису події вбачається, що поліцейські на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 провели комплекс
заходів, направлених на встановлення ознак наркотичного сп'яніння у водія і дійшли висновку про їх наявність.
Також з відеозапису події вбачається, що поліцейські роз'яснювали можливі наслідки як проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння , так і наслідки відмови від нього.
Виявлення ознак наркотичного сп'яніння у водія є виключними повноваженнями поліцейських, тому посилання в апеляційній скарзі на формальну видиму відсутність на відеозапису події у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння не свідчить про неналежне виконання своїх обов'язків працівниками поліції.
Як зазначено у складеному протоколі, водій ОСОБА_1 після виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння відмовився від огляду на стан сп'яніння у найближчому медичному закладі.
Викладена у протоколі суть адміністративного правопорушення, всупереч доводам апеляційної скарги , узгоджується з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, якою встановлена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив факт роз'яснення йому прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Посилання захисника у апеляційній скарзі на те, що дані, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть слугувати доказами винуватості особи, також є безпідставними, оскільки за змістом ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Оскільки матеріали справи не містять як даних про звернення ОСОБА_1 зі скаргою до уповноваженого органу Національної поліції на неправомірні дії поліцейських, так і висновків відповідного службового розслідування, то відсутні підстави вважати, що дії працівників поліції під час спілкування з водієм ОСОБА_1 суперечили Закону України «Про Національну поліцію».
Інших доводів, якими б спростовувався висновок судді про наявність у діях ОСОБА_1 порушення вимог п.2.5 ПДР та, відповідно, складу
адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у апеляційній скарзі не наведено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст.33 КУпАП.
Порушень процесуального законодавства, які б могли слугувати безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин постанова судді є законною.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Таращанського районного суду Київської області від 10 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль