Єдиний унікальний номер справи № 759/18906/23
Провадження 2-ві/824/13/2026
12 лютого 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Журби С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Стрижеуса А.М., суддів: Шкоріної О.І., Поливач Л.Д. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: боржник: ОСОБА_2 , державний виконавець: Головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Бистрицької Т.В., на дії, рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В.,
У провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії, рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року задоволено скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: боржник: ОСОБА_2 , державний виконавець: Головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Бистрицької Т.В., на дії, рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В.
Не погоджуючись з ухвалою суду, 22 грудня 2025 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, текст якої містить клопотання про поновлення строку.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючий суддя Стрижеуса А.М. судді, які входять до складу колегії: Шкоріна О.І, Поливач Л.Д.
Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року задоволено; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року; зупинено дію ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року до закінчення розгляду справи судом апеляційної інстанції.
05 лютого 2026 року ОСОБА_1 подав заву про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
Зазначає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року була подана в межах строку апеляційне оскарження, а тому підстави для поновлення строку відсутні. Вважає, що оскільки апеляційна скарга була подана вчасно то за таких обставин застосування суддями ч. 4 ст. 359 ЦПК є підставними та грубо порушено вимоги цивільно процесуального законодавства України та порушено його право на контакт з дитиною.
На думку заявника, ці обставини, дають підстави останньому сумніватися в неупередженості та об'єктивності головуючого судді Стрижеуса А.М. та суддів Шкоріної О.І, Поливач Л.Д.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року заявлений відвід визнано необґрунтованим, заява про відвід за результатами автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України, передана для вирішення судді Журбі С.О.
Після проведення автоматичного розподілу справи та відповідно до ч. 8 ст.40 ЦПК України питання про відвід суду вирішується без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи, викладені в заяві про відвід колегії суддів Стрижеуса А.М., суддів: Шкоріної О.І., Поливач Л.Д., суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заяви про відвід.
У відповідності до положень ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу також за наявності обставин, встановлених для недопущення повторної участі судді в розгляді справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Хоча існування обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді, і є передбаченою законом підставою для відводу судді, в той же час реальність таких обставин та обґрунтованість таких сумнівів має бути належно підтверджена.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, №33949/02, 49-52, від 09 листопада 2006 року).
Основним аргументом, на якому ґрунтується заява про відвід колегії суддів, є посилання заявника на неналежне, на його думку, вирішення колегією суддів питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження та пов'язаного з цим зупинення дії ухвали суду, а також його незгода з таким процесуальним рішенням колегії суддів.
Таким чином, при вирішенні даної заяви суд зважає на те, що вищенаведена позиція заявника фактично обумовлена його незгодою з тим процесуальним рішенням, яке ухвалив суд в рамках розгляду справи. При цьому положеннями ч. 4 ст. 36 ЦПК України прямо зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року у справі № 5-15п12).
Суд, перевіривши матеріали справи, доводи заявника та обставини, на які він посилається, встановив відсутність будь-яких підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, для визнання колегії суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І., Поливач Л.Д. упередженою або заінтересованою у справі. Заявник фактично оскаржує процесуальні рішення суду, зокрема задоволення клопотання про поновлення строку на оскарження та зупинення апеляційним судом дії оскаржуваного рішення, що не може слугувати обґрунтуванням для відводу. Жодних об'єктивних ознак упередженості або зацікавленості колегії суддів не встановлено, а висловлені сумніви заявника ґрунтуються виключно на його незгоді з ухвалою суду, що не може слугувати підставою для відводу.
Враховуючи викладене, доводи заявника про наявність сумнівів у неупередженості суддів колегії є необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та не відповідають об'єктивним критеріям оцінки безсторонності суду. Підстави для задоволення заяви про відвід колегії суддів відсутні, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Стрижеуса А.М., суддів: Шкоріної О.І., Поливач Л.Д. відмовити.
Продовжити розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: боржник: ОСОБА_2 , державний виконавець: Головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Бистрицької Т.В., на дії, рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В., в тому ж складі суду.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду С.О. Журба