11 лютого 2026року м. Київ
Справа № 362/769/19
Провадження: № 22-ц/824/7779/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О., суддівВерланова С. М.,Нежури В. А.,
розглянувши апеляційну скаргу Семенченко Яни Анатоліївни в інтересах Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням суддіКовбеля М. М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства Київської обласної ради "Західне бюро технічної інвентаризації", Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яке є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Київській області, про скасування державної реєстрації права власності,
Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2024 рокупозов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 (одну другу) частину житлового будинку АДРЕСА_1 , яке зареєстровано в Білоцерківському МБТІ під номером запису - 1536 в книзі №11 від 03.03.1997 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (бланк серії ААВ № 544849, зареєстровано в реєстрі за №6143, спадкова справа №413), виданого державним нотаріусом Гребінківської державної нотаріальної контори - Зарубайко Л.П., 06 грудня 1996 року.
Не погодившись із таким судовим рішенням, Семенченко Я. А. в інтересах Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України направила 30 січня 2026 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.
02 лютого 2026року цивільну справу витребувано з суду першої інстанції.
09 лютого 2026 року матеріали справи №362/769/19 надійшли до Київського апеляційного суду.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що поданаСеменченко Я. А. в інтересах Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Україниапеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику з наступних підстав.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1 ЦПК України Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України оскаржує в апеляційному порядку заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2024 року.
Згідно з ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.
Частиною першою статті 284 ЦПК України відповідачу гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом.
Законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 288 ЦПК України).
Отже, ЦПК України встановлює можливість перегляду ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Натомість право на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду відповідач набуває лише після залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 зауважила, що у питанні забезпечення прав учасників процесу на апеляційний перегляд справи заочне провадження не відрізняється від інших проваджень, адже доступ до суду апеляційної інстанції в будь-якому випадку забезпечується учасникам справи лише в разі дотримання ними установлених законом процесуальних вимог.
Такий висновок сформований з урахуванням того, що у пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України вказано, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Водночас ЄСПЛ, висновки якого належить застосовувати судам, вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, параграфи 53, 55, від 06 грудня 2007 року).
Такі вимоги можуть установлюватися до категорії прийнятності апеляційної скарги, як в аспекті змісту і форми апеляційної скарги чи строків її подачі, так і через призму дотримання відповідачем процедури перегляду заочного рішення, яку законодавець визначив як передумову перегляду справи апеляційним судом за апеляційною скаргою відповідача.
З урахуванням того, що належне повідомлення відповідача про розгляд справи є однією з основних умов проведення її заочного розгляду, а також приймаючи до уваги положення статей 284, 287, 288 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року в справі № 756/11081/20 вказала, що право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків.
Із змісту оскаржуваного відповідачем судового рішення вбачається, що у вступній частині зазначено, що суд ухвалив про заочний розгляд справи. У резолютивній частині рішення вказано про ухвалення заочного рішення та порядок його перегляду за письмовою заявою відповідача.
Як убачається з матеріалів справи, 15 липня 2025 року ОСОБА_2 звернулась до судупершої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2024 року.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2025 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2024 року залишено без задоволення.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України подавало, а суд першої інстанції розглядав, заяву про перегляд заочного рішення з дотриманням вимог Глави 11 ЦПК України.
Отже, без звернення із заявою про перегляд заочного рішення від Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, апеляційний суд не може здійснювати апеляційний перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2024 року, навіть якщо інші відповідачі, зокрема, ОСОБА_2 , вже зверталися з такою заявою.
Суд вважає за необхідне роз'яснити скаржнику належне право на звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2024 року, оскільки відсутність судового рішення щодо вирішення такої заяви перешкоджає подальшому апеляційному провадженню.
На підставі викладеного, апеляційна скарга Семенченко Я. А. в інтересах Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2024 року підлягає поверненню скаржнику у зв'язку з порушенням процедури, встановленої для оскарження заочного рішення.
Керуючись ст.ст.287, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Семенченко Яни Анатоліївни в інтересах Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2024 рокуповернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Т. О. Невідома
Судді: С. М. Верланов
В. А. Нежура