Апеляційне провадження
№22-ц/824/2919/2026
29 січня 2026року місто Київ
справа № 754/2833/25
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Панченко О.М., повний текст рішення складено 15 серпня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ощадбанк» про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
В лютому 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив:
визнати неправомірними дії АТ «Ощадбанк» Філія - Головне управління по місту Києву та Київської області щодо нарахування за картковим рахунком № НОМЕР_1 кредитної заборгованості перед банком, відсотків у тому числі, комісії за користування кредитним лімітом, що утворилися внаслідок шахрайської транзакції 02 жовтня 2023 року;
зобов'язати АТ «Ощадбанк» Філія - Головне управління по місту Києву та Київської області відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 станом на 00-01 год. 02жовтня 2023 року, а саме: 23438,30 грн. та5812,50 грн. відповідно;
зобов'язати АТ «Ощадбанк» Філія - Головне управління по місту Києву та Київської області перерахувати грошові кошти з карткового рахунку № НОМЕР_1 , як безпідставно нараховані для погашення кредиту, разом з відсотками за користування кредитом та комісійними, на рахунок № НОМЕР_2 (станом на 19 лютого 2025 року -12865,94 грн. + всі відсотки за користування кредитом+комісійні).
В мотивування вимог посилався на те, що у нього з 2001 року відкритий пенсійний рахунок в АТ «Ощадбанк», тому користується послугами цього банку.
Вказував, що у 2023 році в черговий раз банк видав йому пенсійну картку після закінчення терміну дії попередньої і кредитну картку, на отримання якої він не погоджувався і навіть не давав заявки на оформлення такої карти, однак банк самостійно вирішив, що у Позивача має бути ця кредитна карта.
Зазначав, що позивач є інвалідом II гр., з обмеженням до пересування та не має інших джерел доходу окрім пенсії, тому й забрав свою чергову пенсійну картку разом з нав'язаною кредитною.
Посилався на те, що о 16.40 год. 02 жовтня 2023 року він отримав СМС повідомлення про здійснення невідомими особами транзакцій з його карток, жодним зразком не санкціонованих ним. Він відразу подзвонив в коллцентр АТ «Ощадбанк» та заблокував картки, вранці надав заяву до Деснянського відділу поліції, щодо шахрайських дій щодо нього.
Вказував, що 04 жовтня 2023 року він звернувся до ТВБВ №10026/075, м.Київ, вул. Бальзака,42/20, для подання заяви про спірну транзакцію, але йому було відмовлено у прийомі будь-яких заяв стосовно шахрайських транзакцій та надали лише виписки по рахунках.
Зазначав, що він 05 жовтня 2023 року звернувся листом до Філії АТ «Ощадбанк» - Головне управління по місту Києву та Київській області та АТ «Ощадбанк» і лише 12 січня 2024 року банк через ТВБВ №10026/075, м.Київ, вул. Бальзака,42/40 прийняв у нього заяву згідно з додатком №11А договору.
Посилався на те, що він звернувся повторно до Деснянського управління поліції із заявою про шахрайські дії відносно нього, де було відкрито кримінальне провадження за №12024100030000054 за ст.185 ч.4 КК України.
Вважає, що банк продовжує порушувати його права як клієнта, не виконуючи відповідні положення нормативно-правових актів, регламентуючих сферу банківської діяльності та цивільно-правових відносин фізичних осіб та фінансових установ в Україні.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 15 серпня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що в момент шахрайського викрадання грошей з його карткових рахунків, він не реєструвався в додатку «Ощад 24/7», не проводив операції у будь-якому банкоматі та не користувався платіжними терміналами, й не користувався жодною платіжною системою, що підтверджується висновками проведеного банківського розслідування даного шахрайського викрадання грошей.
Вказував, що внаслідок неправильного тлумачення та оцінки норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшовдо невідповідних Законам України та інших нормативно-правових актів у сфері банківської діяльності висновків.
25 листопада 2025 року від відповідача надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.
20 січня 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Направив до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність.
А відтак, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність позивача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року «East/West Alliance Limited» проти України», Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року) (п.167 рішення).
Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Частиною 3 статті 1066 ЦК України визначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові к; що знаходяться на банківському рахунку.
Нормою ч.1 ст.1067 ЦК України визначено, що договір банківського рахунку| укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах погоджених сторонами.
Згідно з ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного і розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з п.56 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року №1591-ІХ платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Положеннями ч.6 ст.64 вказаного Закону порядок відкриття рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунку та особливості його обслуговування зазначаються в договорі, укладеному між надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку та користувачем - власником рахунку.
Згідно з пунктами 5, 6 розділу VI Положення Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів (№705) (яке було чинне на час відкриття рахунку) користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення №705).
Пунктами 7, 8 розділу VI Положення №705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення №705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Відповідно до пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року №164 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), користувач зобов'язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.
Пункт 140 розділу VII Положення передбачає обов'язок користувача не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
Згідно з п.146 розділу VII вказаного Положення власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі №501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі №577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі №759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22, від 06 вересня 2023 року у справі №686/30030/21.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПКУкраїни).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є користувачем послуг, наданих АТ «Ощадбанк» з 2001 року, на його ім'я банком видано карту для пенсійних виплат № НОМЕР_3 до 09/25 та кредитну карту № НОМЕР_4 до 04/25.
З карткового рахунку позивача ( НОМЕР_1 ) відбулося списання кредитних грошових коштів: 02 жовтня 2023 року о 16:37:41 на суму 22 225,00 грн. та 02 жовтня 2023 року о 16:37 у сумі 5 750,00 грн. через UKR KYIV MOBILE BANKING.
За даним фактом зняття коштів невідомими особами позивач ОСОБА_1 05 жовтня 2023 року звернувся із заявою до АТ «Ощадбанк» Філія - Головне управління по місту Києву та Київській області про пояснення обставин по транзакціям.
На звернення ОСОБА_1 банком 13 листопада 2023 року за №11/5-17/6117/2023/с дано відповідь, з якої вбачається, що у випадку бажання оскаржити транзакції потрібно звернутися до будь-якого відділення банку та оформити заяву про спірну транзакцію.
10 грудня 2023 року ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою до АТ «Ощадбанк» Філія - Головне управління по місту Києву та Київській області про пояснення обставин по транзакціям.
Листом від 25 грудня 2023 року №11/5-17/7107/2023/с АТ «Ощадбанк» повідомило позивача, що у філії - Головному управлінні по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» звернення ОСОБА_1 про спірну транзакцію - не виявлено. Рекомендовано співпрацювати з правоохоронними органами для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства України, а також залишити електронне повідомлення на офіційному сайті кіберполіції України.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 11 січня 2024 року було внесено відомості про те, що 02 жовтня 2023 року близько 17.00 год. невстановлені особи, перебуваючи у невстановленому місці, в умовах воєнного стану скоїли таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів із наступних банківських карток АТ «Ощадбанк», що належить ОСОБА_1 : 5 750 грн. із банківської картки № НОМЕР_3 ; 22550 грн. - із банківської картки № НОМЕР_4 , внаслідок чого ОСОБА_2 було заподіяно матеріальної шкоди на вищевказану суму. Присвоєно реєстраційний номер кримінального провадження №12024100030000054 за ч.4 ст.185 КК України.
Згідно відповіді АТ «Ощадбанк» Філія - Головне управління по місту Києву та Київській області №100.16-11/9497/2024 від 25 січня 2024 року на звернення ОСОБА_1 від 12 січня 2024 року банком зазначено, що операції від 02 жовтня 2023 року на загальну суму 28 300 грн. проведено коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки банку з правильним введенням строку дії та СVV2/CVC2 паролю, відомому лише ОСОБА_1 та який зберігається лише на його платіжній картці, а також з введенням одноразового «ЗDSecure» паролю надісланим для підтвердження операцій на його фінансовий номер телефону.
З подібними заявами ОСОБА_1 звертався до банку 05 лютого 2024 та 27 вересня 2024 року, на що позивачу надавались відповіді про те, що на адресу ОСОБА_1 банком в листах від 25 січня 2024 року №100.16-11/9497/2024 та від 19 лютого 2024 року №11/5-16/1182/2024/с було надано вичерпні відповіді по питаннях зазначених у зверненнях.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказував на те, що за фактом шахрайських дій з грошовими коштами, зі сторони АТ «Ощадбанк» було проведено службову перевірку та за результатами якої встановлено, що вхід та операції через мобільний додаток «Ощад 24/7» здійснено коректно з використанням фінансового номера телефону позивача (096 929 60 07) та підтвердженням біометрією або кодом доступу. Звертав увагу суду, що фінансові операції здійснювались через мобільний додаток «Ощад 24/7» з використанням фінансового номера телефону позивача ( НОМЕР_5 ). Для реєстрації і встановлення мобільного додатку використовуються реквізити ПК та ПІН-код до неї, які відомі тільки клієнту, одноразові ОТР-паролі, які надаються клієнту в автоматичному режимі на фінансовий номер мобільного телефону. Дзвінки до контакт-центру здійснювались з номера телефону НОМЕР_6 .
02.10.2023 року о 16:31 - вихідний автоматичний IVR-дзвінок для підтвердження реєстрації в системі (Ощад 24/7), який був успішно прийнятий. Під час дзвінка система інформує клієнта, що не потрібно розголошувати отриманий одноразовий пароль в чат-ботах (Messenger, Viber. Telegram), а використовувати тільки для доступу в систему дистанційного банківського обслуговування (Ощад 24/7). Для підтвердження реєстрації та отримання одноразового пароля клієнту необхідно було натиснути цифру 1 на клавіатурі телефона, що клієнт і зробив. Після підтвердження, клієнту було озвучено одноразовий пароль. Даний дзвінок здійснювався системою автоматично, без з'єднання з оператором.
02 жовтня 2023 року о 16:42 - вхідний дзвінок, запит щодо розголошення даних по картці. Оператор заблокував картковий рахунок № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , закрив та заблокував обліковий запис (Ощад 24/7) та токен. У випадку якщо операція по платіжній карті здійснена успішно, тобто в системі Web/mobile-банкінг (Ощад 24/7) або застосунку «Мобільний Ощад» відображається «Обробляється/виконується» або «Оброблено/ Операція успішна», зупинити або відмінити таку операцію неможливо. Сесії у чат-ботах Ощадбанку (Messenger, Viber. Telegram) з номера телефону НОМЕР_6 відсутні за жовтень місяць 2023 року. На електронну скриньку банку contact-centre@oschadbank/ua не надходили звернення від клієнта ОСОБА_1 . Оскільки, вхід до мобільного додатку «Ощад 24/7» відбувся коректно, а платіжні операції були підтверджені біометрією або кодом доступу, тому відповідачем правомірно були проведені операції від 02.10.2023 по переказу коштів, у відповідності до положень ЦК України.
На підтвердження своїх заперечень відповідачем було подано до суду першої інстанції клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року клопотання відповідача про витребування доказів по справі задоволено та витребувано інформацію з ПрАТ «Київстар» щодо комунікації з номеру телефону НОМЕР_6 .
На виконання ухвали суду, ПрАТ «Київстар» була надана інформація про те, що електронні комунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_6 станом на 02 жовтня 2023 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар» знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору або реєстрації, відповідно до «Порядку ідентифікації кінцевих користувачів послуг», затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 07 грудня 2022 року №235 та за жодною особою, зокрема за ОСОБА_1 номер зареєстрований не був. Щодо блокування телефонного номеру НОМЕР_6 протягом доби 02 жовтня 2023 року відповідно до інформації, наданої відповідальним структурним підрозділом Компанії, протягом доби 02 жовтня 2023 року блокування телефонного номера НОМЕР_6 за ініціативою оператора не відбувалось. Щодо перевипуску/активації нової SIM-карти з телефонним номером НОМЕР_6 при здійсненні пошуку в інформаційних системах Компанії, за добу 02 жовтня 2023 року перевипуску SIM-карти з телефонним номером НОМЕР_6 або активації нової SIM-карти карти з телефонним номером НОМЕР_6 не зафіксовано. Повідомили, що ПрАТ «Київстар» не здійснює установлення географічного (точного) місцезнаходження мобільного терміналу з SIM-карткою, активованою в мережі.
Позивач при зверненні до суду в позовній заяві зазначає своїм засобом зв'язку номер телефону НОМЕР_6 , що збігається з його фінансовим номером.
Згідно з п.п.9.12-9.18 Розділу ІХ підписаного між сторонами спору договору, клієнт зобов'язаний забезпечити і гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер картки тощо.
Ризики та відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно клієнт.
Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефону (відповідної SIM-картки), номер якого визначений в заяві про приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений банку в іншому встановленому договору порядку як номер мобільного телефону клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації направленої на номер мобільного телефону клієнта.
Отже, банком доведено, що саме порушення позивачем ОСОБА_1 умов договору, щодо заборони передачі третім особам номера мобільного телефону, який визначений в заяві про приєднання до договору та передачі інформації яка надходила на цей номер як фінансовий призвело до несанкціонованого списання грошових коштів з його карткового рахунку.
При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів, в розумінні чинного ЦПК України, з яких достеменно вбачалося б порушення його прав відповідачемАТ «Ощадбанк».
А відтак, не вбачається, що з вини відповідача були неправомірно чи помилково зняті кошти з рахунків позивача та не вбачається підстав, які б свідчили, що відповідач має їх повернути.
Доводи апеляційної скарги про те, що в момент шахрайського викрадання грошей з карткових рахунків позивача, він не реєструвався в додатку «Ощад 24/7», не проводив операції у будь-якому банкоматі та не користувався платіжними терміналами, й не користувався жодною платіжною системою, колегія суддів відхиляє, оскільки вхід до мобільного додатку «Ощад 24/7» відбувся коректно та були підтверджені платіжні операції з фінансового номеру належного позивачу.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться лише до переоцінки доказів, яким суд надав відповідну правову оцінку.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 09 лютого 2026 року.
Головуючий:
Судді: