Справа № 148/2017/25
Провадження №2/148/60/26
Іменем України
(заочне)
02 лютого 2026 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 29.09.2024 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №6695653853.
Цей договір, паспорт кредиту та умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (розміщенні на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.uaта з якими позичальник ознайомився до укладення договору та до яких позичальник приєднався підписавши договір) складають єдиний кредитний договір.
Між «ФК «Центр фінансових рішень» та ТОВ «Таскомбанк» 07.10.2016 укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» передає (відступає) ТОВ «Таскомбанк» свої права вимоги до позичальників, а останній набуває право вимоги ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні договору в порядки та строки встановленні договором відступлення права вимоги.
Також сторони погодили, що ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» має право щоденно передавати (відступати) ТОВ «Таскомбанк» свої права вимоги до позичальника, а останній зобов'язуваний набувати такі права вимоги шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимоги із зазначення ціни договору та розміру заборгованостей позичальників.
Крім того, 15.05.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф. Відповідно до додатку №1 до цього договору ТОВ «ФК "ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідача на загальну суму 25071,44 грн, з яких: 16506,82 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту, 0,43 грн - загальна заборгованість по відсоткам, 8564,19 грн - загальна заборгованість по комісії.
Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором, тому позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд стягнути із відповідача загальну суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 25071,44 грн та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, у позовній заяві представник просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, день і час судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, відомостей про причини своєї неявки суду не надав, у встановлений судом строк відзив не подав.
За таких обставин, суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідач 29.09.2021 звернувся до ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» із заявою-анкетою на отримання послуг ТОВ «ФК «ЦФК» (а.с. 7), у подальшому між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6695653853 (а.с. 5, 6), відповідно до якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 19808 грн, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах передбачених в паспорті кредиту №6695653853, який є невід'ємною частиною цього договору. Строк надання кредиту становить 12 місяців.
Паспортом кредиту до вказаного договору визначено суму кредиту, яка становить 19808 грн, строк - 12 місяців, процентна ставка: щомісячні проценти в розмірі 6.00 % від суми кредиту згідно графіка платежів, загальні річні проценти 0,01%, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом становить 34070,94 грн, реальна річна процентна ставка - 237,95%, загальні витрати за кредитом - 15762,94 грн. Пункт 6 паспорту кредиту передбачає порядок повернення кредиту, а саме кількість, розмір платежів та періодичність внесення.
Між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ПАТ «Таскомбанк» 07.10.2016 укладено договір відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 за яким первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором (а.с. 11, 12).
Також, 15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф (а.с. 13-15), відповідно до умов якого відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту приймання передачі реєстру прав вимоги згідно додатку №2, але не раніше здійснення оплати фактором згідно п. 3.1 цього договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому передачі реєстру прав вимог-підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги та є невід'ємною частиною цього договору (п.2.3 договору).
Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги за договором факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024, АТ «Таскомбанк» передало, а ТОВ «ЄАПБ» прийняв реєстр прав вимоги кількістю 7234 боржників (а.с. 16).
Платіжною інструкцією № 21312 від 15.05.2024, підтверджується сплата ТОВ «ЄАПБ» на рахунок АТ «Таскомбанк» грошових коштів у розмірі 6388554,98 грн, за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 (а.с. 17).
Згідно з витягом з реєстру прав вимог від 15 травня 2024 року, який є додатком №1 до договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024, за ОСОБА_1 є заборгованість за кредитним договором №6695653853 від 29.09.2024, на загальну суму 25071,44 грн, з яких: 19808 грн - заборгованості по тілу кредиту, 0,43 грн - заборгованості за відсотками, 8564,19 грн - заборгованості за комісією (а.с. 18).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №6695653853 від 29.09.2024, станом на 30.06.2025 заборгованість за кредитним договором складає 25071,44 грн, з яких: 19808 грн - заборгованості по тілу кредиту, 0,43 грн - заборгованості за відсотками, 8564,19 грн - заборгованості за комісією (а.с. 10).
Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Статтею 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 (провадження №12-61гс21) зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим, положення частини 1 статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається».
Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №909/1411/13, від 13.10.2021 у справі №910/11177/20).
Згідно матеріалів справи, дані правовідносини за кредитним договором №6695653853 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та відповідачем виникли 29.09.2021, тобто значно пізніше ніж укладено договір відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016, який укладений між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк».
Однак, суду не надано підтвердження того, що до АТ «Таскомбанк» дійсно перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6695653853 від 29.09.2021, тому за відсутності інших доказів переходу до АТ «Таскомбанк» права вимоги до відповідача, суд не може встановити, що АТ «Таскомбанк» правомірно передав ТОВ «ЄАПБ» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6695653853 від 29.09.2021.
Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 по справі №914/868/17).
Разом з тим, чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 у справі №911/3185/20).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем та наявність права звернення до суду з даним позовом, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
З огляду на викладене, керуючись ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 76-81, 89, 95, 137, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: