Справа № 352/1238/25
Провадження №2/523/1265/26
(заочне)
"06" лютого 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря - Ячменьової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторінцивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
29 травня 2025 року до Тисьменицького районного суду Івано-Франківської області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 68576,22 грн за кредитним договором № 2028201592 від 25 грудня 2019 року, укладеним між відповідачкою та АТ «ОТП Банк», право вимоги за яким набув позивач.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 25 грудня 2019 року відповідачка уклала з АТ «ОТП Банк» договір № 2028201592 з відкриттям карткового рахунку з встановленим кредитним лімітом, зобов'язання за яким належним чином не виконувала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 68576,22 грн, з яких 33700 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 34876,22 грн - заборгованість за відсотками і комісією.
20 вересня 2024 року за вказаним кредитним зобов'язанням відповідачки ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за договором факторингу, укладеним з кредитодавцем.
У зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором разом із понесеними судовими витратами.
Ухвалою судді Тисьменицького районного суду Івано-Франківської області від 3 травня 2025 року матеріали справи були передані за підсудністю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
11 липня 2025 року суддею Пересипського районного суду м. Одеси Середою І.В. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання 02 лютого 2026 року не з'явився, у матеріалах справи є клопотання про розгляд справи за його відсутності та згоду на заочний розгляд справи.
Відповідачка про час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання, проте кореспонденція повторно повернулася до суду без вручення адресату з довідкою АТ «Укрпошта» - «За закінченням терміну зберігання»,
Отже, на підставі положень п. 4 ч. 8 ст. 128 та абз. 2 ч. 1 ст. 131 ЦПК України вона вважається повідомленою належним чином, із клопотаннями до суду не зверталася, відзив на позов не подавала.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи неявку належним чином повідомленої відповідачки в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 25 грудня 2019 року ОСОБА_1 після ознайомлення із правилами, тарифами та усіма умовами надання банківських послуг на офіційному сайті банку уклала з АТ «ОТП Банк» кредитний договір № 2028201592, який за своєю природою є змішаним кредитним договором та договором про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток, шляхом підписання анкети-заяви про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2028201592_CARD.
За умовами договору відповідачці був відкритий картковий рахунок № НОМЕР_1 із встановленим кредитним лімітом зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 5 % у місяць з наданням картки.
Кредитний договір був підписаний відповідачкою власноруч.
Свої зобов'язання за кредитним договором АТ «ОТП Банк» виконало у повному обсязі, що підтверджується випискою за картковим рахунком.
Відповідачка користувалася кредитними коштами та здійснювала часткове їх повернення на загальну суму 33784,43 грн, останній платіж надійшов 02 лютого 2022 року у розмірі 2115 грн, всього відповідачкою використано кредит у розмірі 33700 грн.
У зв'язку із невиконанням належним чином взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів за розрахунком кредитодавця станом на 20 вересня 2024 року утворилася заборгованість за кредитним договором на суму 68576,22 грн, з яких 33700 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 34876,22 грн - заборгованість за відсотками і комісією.
20 вересня 2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Свеа Фінанс» був укладений договір факторингу № 01.02-24/24, за яким до позивача перейшло право вимоги за кредитним зобов'язанням відповідачки від 25 грудня 2019 року на суму 68576,22 грн.
Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги та сума грошових вимог визначені у реєстрі боржників № 1 від 20 вересня 2024 року, що є невід'ємною частиною договору факторингу.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За частинами першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ОТП Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З виписки по картковому рахунку вбачається, що позичальниця користувалася кредитними коштами та частково виконувала свої кредитні зобов'язання щодо повернення цих коштів.
На підставі викладеного, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірного зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за кредитом в розмірі 68576,22 грн, підлягають задоволенню, так як фактично отримані та використані позичальницею кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідачки також підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 259, 263-265, 268, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України,
ПозовТовариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (код ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: б-р Вацлава Гавела, 6, м. Київ, 03124) заборгованість за кредитним договором № 2028201592 від 25 грудня 2019 року у розмірі 68576,22 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення складено 06 лютого 2026 року.
Суддя