Справа № 495/7770/24
Номер провадження 2/495/310/2025
11 лютого 2026 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський суд Одеської області у складі головуючої судді Топалової А.Л., із секретарем судового засідання Кісьовою А.В., за участі представника позивача Кірчева І.І., відповідача ОСОБА_1 ,розглянувши у судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , представник позивача адвокат Кірчев І.І., до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , третя особа - Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства, -
У серпні 2024 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Кірчева Ігоря Івановича до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , третя особа Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства щодо повнолітнього ОСОБА_1 .
Позов мотивований тим, що 18.04.1992 був укладений шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . У даному шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 розірвано 04.03.2008. Позивач зазначає, що саме він є батьком дитини, а відповідач ОСОБА_3 самоусунувся від виконання батьківських обов'язків з 1994 року, тому звернувася із позовом до суду.
14 серпня 2024 року ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Савицького С.І. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
23.09.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача про долучення доказів.
25.10.2024 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про визнання позову та розгляд справи за відсутності відповідача.
У зв'язку із відстороненням судді ОСОБА_7 від здійснення правосуддя за розпорядженням керівника апарату 18.12.2024 проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, за результатами якого справа надійшла на розгляд судді Топаловій А.Л.
Після отримання відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_3 на виконання вимог ч.1 ст.187 ЦПК України, ухвалою від 13 січня 2025 року суддею Топаловою А.Л. справу прийнято до свого провадження та визнано обов'язковою явку учасників справи.
У судове засідання 27.02.2025 року сторони не з'явились, представником позивача Кірчевим І.І. було скеровано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Судове засідання було перенесено на 14.00 год. 30.04.2025.
30.04.2025 у судове засідання з'явився позивач та його представник. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не з'явились. У судовому засіданні судом роз'яснено позивачу та його представнику про те, що пред'явлення позову до неналежного складу відповідачів є самостійною підставою для відмови у позові. За клопотанням представника позивача оголошено перерву у судовому засіданні.
24.06.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Кірчева І.І. про залучення співвідповідачем у справі матір ОСОБА_1 - ОСОБА_4
24.06.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_4 , датована 13.06.2025, про визнання позову та про розгляд справи за її відсутності.
27.06.2025 у судовому засіданні за участі позивача та його представника, відповідача ОСОБА_1 , задоволено клопотання позивача про залучення співвідповідачем ОСОБА_4
19.09.2025 у судове засідання з'явились відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та представник позивача. Відповідач ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, будучи належно повідомленими про дату, час та місце його проведення. Представник позивача доказів поважності причин неявки позивача ОСОБА_2 у судове засідання не надав. З врахуванням думки присутніх учасників справи суд вважав за можливе провести підготовче судове засідання за їх відсутності. Ухвалою від 19.09.2025 закрито підготовче засідання у справі та призначено до судового розгляду.
У судове засідання, призначене на 06.02.2025 позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Преставник позивача поважних причин відсутності позивача не навів, доказів поважності причини відсутності позивача у судовому засіданні не подав, вважав за можливе розглядати справу по суті за відсутності позивача та ухвалити заочне рішення у справі. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явивились, будучи належно повідомленими про дату, час та місце його проведення, про причини неявки не повідомили. Відповідач ОСОБА_1 вважав за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників справи за наявними доказами, за відсутності позивача та свіввідповідачів.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Позивач ОСОБА_2 , участь якого у справі з огляду на предмет позову визнана судом обов'язковою, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, без поважних причин не з'явився у судові засідання 27.02.2025, 19.09.2025 та 06.02.2025.
Відповідно до частини другої статті 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно із частиною третьою статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
При цьому суд зауважує, що позивач, будучи ініціатором цього судового провадження, без поважних причин повторно не з'явився до суду.
Згідно із частиною п'ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Так, згідно із пунктом третім частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При цьому положення вказаної статті дозволяє суду розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторони позивача лише за сукупності двох підстав: від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на предмет позову, нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки без його особистої участі неможливо встановити повно обставини справи.
Системний аналіз вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, залишення позову без розгляду, в даному випадку, не порушує право позивача на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежних виконань позивачем своїх процесуальних обов'язків та певною мірою заходом суду для протидії здійсненим перепонам для руху справи.
У пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України поняття "може", "має право", "за власною ініціативою" та інші подібні за змістом законодавець не застосовує. Отже, процесуальним законом не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позову без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.
За викладених обставин, зважаючи на те, що позивач, будучи повідомленим судом про дату, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явився у судові засідання, крім того участь позивача судом була визнана обов'язковою, заяв від позивача не надходило, суд залишає позовну заяву без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання.
Керуючись статтями 44, 133, 141, 142, 223, 257, 259, 260, 353-355 ЦПК України
позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , третя особа - Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства, залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду із позовом повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено та підписано 11.02.2026.
Суддя А.Л. Топалова