Справа №466/451/26
Провадження №2/466/1565/26
про повернення позовної заяви
11 лютого 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Львова Федорів О.П., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
22 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Просить суд розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 жовтня 2016 року у Бродівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області серія НОМЕР_1 та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ? частини з усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня подання позову і до досягнення дітьми повноліття.
26 січня 2026 року позовна заява передана судді.
Ухвалою судді від 26 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали. Копію ухвали позивачка отримала в електронному кабінеті 27 січня 2026 року.
В ухвалі суду зазначено, що у позовній заяві позивачкою заявлена вимога про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, однак в прохальній частині позовної заяви чіткий розмір аліментів (яку саме частку від заробітків (доходів) відповідача просить стягувати) не вказано. Так, замість розміру частки у позовній заяві відображений символ знаку питання «?». Оскільки позовна заява подана в електронній формі, позивач зобов'язана додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Крім того, позивачка не надала документів, що підтверджують сплату судового збору.
06 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» позивачка з метою виправлення недоліків надала додаткові пояснення, до яких долучила копію посвідчення учасника бойових дій, як підтвердження пільги щодо сплати судового збору. Одночасно просила звільнити її від сплати судового збору відповідно до чинного законодавства як учасника бойових дій. Просила стягнути з відповідача аліменти на утримання їхніх двох неповнолітніх дітей у розмірі 10 000 гривень на місяць до досягнення ними повноліття, що становить ? частини від офіційного доходу відвідача. Зареєстровані такі пояснення судом 09 лютого 2026 року та та передані судді.
Установлено, що вимоги ухвали про залишення позову без руху позивачка не виконала, адже: замість розміру частки у позовній вимозі знову відображений символ знаку питання «?»; не додано доказів надсилання іншим учасникам справи копій позовної заяви та поданих до суду документів.
Крім того, позивачка не сплатила судового збору за звернення до суду з позовною вимогою про розірвання шлюбу, натомість заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій.
Розглянувши зазначене клопотання, суддя не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Такий підхід узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від якого Велика Палата Верховного Суду не відступила.
З огляду на викладене, доводи клопотання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відхиляються.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 6 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув вказані в ухвалі суду недоліки у встановлений строк, вважаю, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись статтями 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів вважати неподаною та повернути її позивачці.
Роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.П. Федорів