Номер провадження: 33/813/118/26
Номер справи місцевого суду: 509/5087/25
Головуючий у першій інстанції Козирський Є. С.
Доповідач Кравець Ю. І.
19.01.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, за участі секретаря судового засідання - Губаря Д.В., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 04.11.2025 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
установив
Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини: ОСОБА_1 27.08.2025 року приблизно о 00:30 год. в с-ще. Авангард, вул. Торгова, 13 керував транспортним засобом Toyota Avalon д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місті зупинки, у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі відмовився під відеозапис.
Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,0 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що постанова суду незаконна та необґрунтована, просить скасувати постанову у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в його діях.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що:
- ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки він не був водієм;
-У ОСОБА_1 були відсутні ознаки сп'яніння;
-Факт керування транспортним засобом не підтверджений, автомобіль перебував в нерухомому стані, за кермом перебував, його товариш, а ОСОБА_1 перебував на задньому сидінні;
-Відеозапис є недопустимим доказом, оскільки він є неповним, на ньому відсутній процес складання протоколу.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, та просив її задовольнити.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України за кваліфікуючими ознаками відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння повністю доведена та підтверджується дослідженими судом апеляційної інстанції наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 27.08.2025 року серії ЕПР 1 № 435258 водій ОСОБА_1 27.08.2025 року приблизно о 00:30 год. в с-ще. Авангард, вул. Торгова, 13 керував транспортним засобом Toyota Avalon д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місті зупинки, у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі відмовився під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу від 27.08.2025 (а.с. 5);
- диском з відеофіксацією події (а.с. 9).
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний: виконувати розпорядження поліцейського.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. За п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду особами, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст.266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі- Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно з ст.266 КУпАП, п.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 3 розділу 1 Інструкції визначено ознаки алкогольного сп'яніння. Зокрема, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
За положеннями Інструкції визначення ознак щодо можливості знаходження водія у стані сп'яніння відноситься до виключної компетенції поліцейських, а перевірка наявності чи відсутності у водія такого стану в порядку медичного огляду у відповідному медичному закладі. Тому, у випадку наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу знаходиться у стані сп'яніння, водій, на вимогу поліцейських за положеннями пункту 2.5 ПДР України, зобов'язаний пройти медичний огляд. Отже, законодавством не передбачено право водія відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння, а встановлено обов'язок водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.
Проте, вимоги зазначеного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
Вказані обставини повністю підтверджуються матеріалами справи.
За диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння утворює самостійний склад адміністративного правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер поліцейських щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 .
Долучені до матеріалів справи відеозаписи дослідженні судом першої інстанції та апеляційним судом в ході підготовки до апеляційного розгляду справи повністю відображають події, які відбулися на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 під час його зупинки 27.08.2025 року. Зокрема, відеозапис розпочинається з моменту під'їзду працівників поліції до місця біля будинку по вул. Торгова 13, селище Авангард, де ОСОБА_1 здійснював паркування автомобіля Toyota Avalon д.н.з. НОМЕР_2 , після того, працівники поліції зупинились біля автомобіля ОСОБА_1 , останній вийшов з автомобіля, та розпочав спілкування з працівниками поліції, в ході якого у ОСОБА_1 були виявленні ознаки алкогольного сп'яніння, про, що його було повідомлено та запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер або в медичному закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 , відмовився та запропонував залагодити ситуацію, однак працівники поліції повідомили що будуть складати протокол.
Працівниками поліції ОСОБА_1 роз'яснено права та наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте він відмовився проходити освідування на стан алкогольного сп'яніння.
Факт керування автомобілем ОСОБА_1 взагалі не заперечував, біля автомобіля перебував один, в зв'язку з чим, апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги, що з матеріалів справи не вбачається доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а також ті твердження, що крім ОСОБА_1 в автомобілі за кермом перебував його товариш.
На підставі аналізу відеозапису також вбачається, що у ОСОБА_1 дійсно наявні ознаки алкогольного сп'яніння, що останнім не заперечувалося.
Апеляційний суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції як безумовний доказ у справі, відповідають вимогам Інструкції. Так, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
Разом з тим, ані діючим законодавством, ані вищезазначеною Інструкцією не передбачено приєднання до матеріалів адміністративного провадження повного відеозапису з початку виконання службових обов'язків поліцейським. В даному випадку, до матеріалів адміністративного провадження приєднано відеозапис, який стосується безпосередньо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, починаючи з моменту керування водієм транспортним засобом до моменту відсторонення водія від керування, повідомлення про складення протоколу відносно нього, відмови водія від надання пояснень та підпису протоколу. Наявний відеозапис є безперервним. При цьому, відсутність відеофіксації самого процесу складання протоколу про адміністративне правопорушення при встановлених обставинах правового значення не має, з огляду на вимоги ч.2 ст.266 КУпАП щодо застосування технічних засобів відеозапису саме під час проведення огляду, а ні складання протоколу.
Долучені відеозаписи є належним доказом, оскільки на ньому чітко зафіксований факт керування ОСОБА_1 , та неодноразові пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння та відмова водія від проходження такого огляду. Вказані обставини у встановленому процесуальним законом порядку не спростовані. Об'єму наявних відеозаписів достатньо для перевірки встановлених судом обставин фактичної відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.
Поведінка ОСОБА_1 , що зафіксована на відеозаписі, була спрямована на небажання проходити освідування та свідчить про те, що він уникав проходження огляду на стан сп'яніння.
Апеляційний суд звертає увагу, що сама по собі згода водія на проведення огляду на стан сп'яніння, без виконання вимог поліцейського щодо проведення такого огляду, не свідчить про виконання ним вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, оскільки вказаним пунктом передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а у даному випадку водій не пройшов такого огляду, незважаючи на те, що працівниками поліції були створені умови для проведення огляду.
Враховуючи, що ОСОБА_1 неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, його фактична відмова від проходження огляду на стан сп'яніння беззаперечно вказує на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Тому доводи апелянта щодо недопустимості такого доказу як наявний в матеріалах справи відеозапис, з огляду на його не безперервність, є безпідставними.
Слід зауважити, що ОСОБА_1 , будучи водієм та маючи відповідне посвідчення водія, обізнаний з Правилами дорожнього руху України, зокрема п. 2.5, яким визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом враховано, що ОСОБА_1 надав поліцейським чітку та зрозумілу відповідь, що він відмовляється від проходження огляду, яку поза розумним сумнівом можна вважати саме відмовою від огляду в розумінні ч.1 ст.130 КУпАП.
У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Отже, за результатами апеляційного розгляду апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та справедливою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги, - відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 04.11.2025 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець