Справа № 991/1068/26
Провадження 1-кс/991/1075/26
11 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань,
09.02.2026 р. до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга обґрунтовується тим, що заявник ОСОБА_3 особисто подав 05.02.2026 р. до Державного бюро розслідувань заяву про можливе скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146-1 КК України.
Разом з тим, уповноваженими особами ДБР відомості про скоєння кримінального правопорушення до ЄРДР внесені не були, у зв'язку з чим вважає, що уповноваженими особами Державного бюро розслідувань порушено вимоги ст. 214 КПК України, та просить слідчого суддю зобов'язати уповноважених осіб ДБР внести зазначені в повідомленні від 05.02.2026 р. відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Заявник скарги ОСОБА_3 , який належним чином - телефонограмою від 09.02.2026 р. (вих. № 991/1068/26/3841/2026) був повідомлений про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явився.
Представник суб'єкта оскарження - Державного бюро розслідувань, який належним чином - судовою повісткою від 09.02.2026 р. (вих. № 991/1068/26/3840/2026) повідомлений про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, заперечення проти скарги не надав.
З огляду на стислі строки розгляду такої категорії справ, відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України неявка заявника та суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що заявник скарги ОСОБА_3 особисто подав 05.02.2026 р. до Державного бюро розслідувань заяву про можливе скоєння працівниками органів Національної поліції України та військовослужбовцями ТЦК та СП під час проведення заходів з мобілізації військовозобов'язаного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146-1 КК України, що підтверджується додатками до скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 КПК України, слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України, слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених … працівником правоохоронного органу, а згідно п. 3 ч. 4 ст. 216 КПК України, слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), крім кримінальних правопорушень, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.
Як передбачено ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Слідчий суддя, не оцінюючи обґрунтованість заяви ОСОБА_3 від 05.02.2026 р. на предмет ознак складу кримінального правопорушення, вважає, що в ній містяться відомості, які можуть стати предметом перевірки органом досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя ураховує, що уповноваженими особами ДБР після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.
Частиною 1 ст. 303 КПК України встановлений виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 30 КПК України, у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
Як передбачено ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
У відповідності до ч. 1 ст. 33 КПК України, кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві загальні суди, а також Вищий антикорупційний суд.
Як передбачено ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті, зокрема, щодо корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 оскаржує бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань з приводу невнесення до ЄРДР відомостей про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146-1 КК України, яке не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Як зазначено у ч. 1 ст. 306 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Як передбачено ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Отже, ураховуючи, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань у зв'язку з невнесенням до ЄРДР відомостей про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146-1 КК України, не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні скарги.
Разом з тим, слідчий суддя, ураховуючи, що скаргу заявника ОСОБА_3 про бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування належить розглядати в іншому суді за місцезнаходженням органу досудового розслідування, яким була допущена бездіяльність, відповідно до вимог ч. 1 ст. 306 КПК України роз'яснює заявнику скарги право повторно звернутися зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань до слідчого судді відповідного суду, визначеного ст. 30, 32, 33, 306 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. 2, 214, 303, 306-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, поданої до Вищого антикорупційного суду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1