Ухвала від 09.02.2026 по справі 991/10365/24

Справа № 991/ 10365/24

Провадження 1-кп/991/108/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2026 Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1

суддівОСОБА_2

ОСОБА_3

за участі:

секретаря судового засіданняОСОБА_4

прокурораОСОБА_5

обвинуваченогоОСОБА_6

його захисника, адвокатаОСОБА_7

обвинуваченогоОСОБА_8

його захисника, адвокатаОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_10

його захисника, адвокатаОСОБА_11

обвинуваченого ОСОБА_12

його захисника, адвокатаОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання прокурора про покладення на обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, поряд із застосованими до них запобіжними заходами, у виді застави, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000547 від 02.11.2023, стосовно:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кунашівка, Ніжинського району, Чернігівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Чуловичі, Городоцького району, Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3

ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5

кожен з яких окремо обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

I. Історія провадження

1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2. Ухвалою суду від 23.09.2024 у цьому кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання, а ухвалою від 27.02.2025 ? судовий розгляд.

1.3. 23.01.2026 від прокурора надійшло клопотання про покладення строком на два місці на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 щодо обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Потребу у покладенні на обвинуваченого зазначених обмежувальних заходів прокурор пояснював обґрунтованістю висунутого ОСОБА_6 обвинувачення та існуванням ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків.

Ризик переховування обвинуваченого від суду прокурор обґрунтовував: тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_6 у випадку доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; наявністю у нього паспорту для виїзду за кордон; можливістю перетину державного кордону, що пов'язана з невизначеністю на пунктах пропуску у прикордонних територіях та неналежним контролем за всією ділянкою державного кордону, що зумовлене військовою агресією зі сторони рф; непоширенням на обвинуваченого обмежень щодо виїзду за межі України, запроваджених у зв'язку з воєнним станом, з огляду на його вік; офіційним доходом обвинуваченого, який потенційно надає йому можливість планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від суду.

Ризик незаконного впливу на свідків прокурор обґрунтовував: практичною спроможністю впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки більшість з них є працівниками апарату Київського апеляційного суду; використанням широкого кола знайомств, зв'язків, соціального статусу та авторитету, набутих під час здійснення професійної діяльності, які дають ОСОБА_6 можливість впливати на інших свідків з метою зміни раніше наданих показань, надання суперечних показань або відмови від їх дачі.

У зв'язку з наведеним, з метою здійснення дієвого контролю за поведінкою ОСОБА_6 та гарантуванню дотримання установлених йому обмежень, а також уникнення негативного впливу на хід судового розгляду, ураховуючи відомості про особу обвинуваченого, характер вчиненого кримінального правопорушення, просив покласти на обвинуваченого вищезгадані обов'язки.

1.4. Того ж дня від прокурора надійшло клопотання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 строком на два місці обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 щодо обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Необхідність у покладенні на обвинуваченого зазначених обмежувальних заходів прокурор пояснював обґрунтованістю висунутого ОСОБА_8 обвинувачення та існуванням ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Ризик переховування обвинуваченого від суду прокурор обґрунтовував: тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_8 у випадку доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; можливістю безперешкодного перетину державного кордону, що пов'язана з його неодноразовим перетином кордону, непоширенням на обвинуваченого обмежень щодо виїзду за межі України, запроваджених у зв'язку з воєнним станом, з огляду на його вік, невизначеністю на кордонах України через військову агресію з боку рф; майновим станом обвинуваченого, який надає йому можливість забезпечити своє існування в умовах переховування.

Ризик незаконного впливу на свідків прокурор обґрунтовував: практичною спроможністю впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки більшість з них є працівниками апарату Київського апеляційного суду; використанням широкого кола знайомств, зв'язків, соціального статусу та авторитету, набутих під час здійснення професійної діяльності, які дають ОСОБА_8 можливість впливати на інших свідків з метою зміни раніше наданих показань, надання суперечних показань або відмови від їх дачі.

У зв'язку з наведеним, з метою здійснення дієвого контролю за поведінкою ОСОБА_8 та гарантуванню дотримання установлених йому обмежень, а також уникнення негативного впливу на хід судового розгляду, ураховуючи відомості про особу обвинуваченого, характер вчиненого кримінального правопорушення, просив покласти на обвинуваченого вищезгадані обов'язки.

1.5. Того ж дня прокурор звернувся до суду з клопотанням про покладення на обвинуваченого ОСОБА_10 строком на два місці обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 щодо обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Необхідність у покладенні на обвинуваченого зазначених обмежувальних заходів прокурор пояснював обґрунтованістю висунутого ОСОБА_10 обвинувачення та існуванням ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків.

Ризик переховування обвинуваченого від суду прокурор мотивував: суворістю можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_10 у разі доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; наявність у нього паспорту для виїзду за кордон; минулим досвідом перетину кордону; невизначеністю на кордонах України та належним контролем з боку прикордонної служби на пропускних пунктах, що пов'язано з військовою агресією рф; майновим станом обвинуваченого, який загалом може забезпечити фінансову можливість існувати в умовах переховування.

Ризик незаконного впливу на свідків прокурор обґрунтовував тим, що більшість свідків є працівниками апарату Київського апеляційного суду, а також тим, що обвинувачений може використовувати знайомства, зв'язки, соціальний статус та авторитет з метою впливу на свідків для зміни, викривлення наданих ними під час досудового розслідування показань, або відмови їх надання суду.

На думку прокурора, наведене виправдовує потребу у покладенні на ОСОБА_10 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки це найефективніше сприятиме забезпеченню належної процесуальної поведінки обвинуваченого, гарантуванню дотримання установлених судом обмежень, а також уникненню негативного впливу на хід судового розгляду.

1.6. Того ж дня від прокурора надійшло клопотання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_12 строком на два місці обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України:

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 щодо обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Необхідність у покладенні на обвинуваченого таких обов'язків прокурор пояснював обґрунтованістю висунутого ОСОБА_12 обвинувачення та існуванням ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків.

Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду прокурор мотивував: суворістю можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_12 у разі доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; наявністю паспорту для виїзду за кордон; минулим досвідом перетину кордону; невизначеністю на кордонах України та належним контролем з боку прикордонної служби на пропускних пунктах, що пов'язано з військовою агресією рф; майновим станом обвинуваченого, який надає йому фінансову можливість залишити межі України та залишатися за кордоном протягом тривалого часу.

Ризик незаконного впливу на свідків прокурор обґрунтовував тим, що: більшість свідків є працівниками апарату Київського апеляційного суду і обвинувачений, маючи широке кола знайомств, зв'язків, соціальний статус та авторитет, може їх використовувати з метою впливу на свідків для зміни, викривлення наданих ними під час досудового розслідування показань, або відмови їх надання суду.

На думку прокурора, наведене виправдовує потребу у покладенні на ОСОБА_12 вищезгаданих обов'язків, оскільки це найефективніше сприятиме забезпеченню належної процесуальної поведінки обвинуваченого та гарантуванню дотримання установлених судом обмежень, а також уникненню негативного впливу на хід судового розгляду.

1.7. 23.01.2026 обвинуваченим ОСОБА_10 подано заперечення на клопотання прокурора про покладення на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з наступних підстав:

- клопотання прокурора не передбачене КПК України;

- за змістом та формою таке клопотання не відповідає вимогам ст. 184 КПК України;

- у клопотанні відсутній виклад обґрунтованої підозри;

- заявлені прокурором ризики нічим не доведені у встановлений законом спосіб та є лише припущенням сторони обвинувачення;

- прокурором не доведено та не наведено фактів спроб перетину кордону та впливу на свідків;

- у клопотанні відсутнє обґрунтування неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів;

- поведінка ОСОБА_10 є належною, обов'язки ним сумлінно виконуються;

- прокурором не враховано тієї обставини, що ОСОБА_10 втратив авторитет через звільнення з посади судді 27.03.2025.

ОСОБА_10 прохав суд: відмовити у задоволенні клопотання прокурора або повернути його для усунення недоліків, або альтернативно - обрати ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання; звернутись до ВС для вирішення питання щодо внесення до КСУ подання щодо конституційності правового акта - ухвали ВАКС від 05.12.2023.

ІІ. Позиції сторін судового провадження

2.1. Щодо покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

2.1.1. Прокурор клопотання підтримав з мотивів, викладених вище.

2.1.2. Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник, адвокат ОСОБА_7 , щодо клопотання прокурора заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні.

2.2. Щодо покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

2.2.1. Прокурор клопотання підтримав з мотивів, викладених вище.

2.2.2. Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник, адвокат ОСОБА_9 , щодо клопотання прокурора заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні.

2.3. Щодо покладення на обвинуваченого ОСОБА_10 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

2.3.1. Прокурор клопотання підтримав з мотивів, викладених вище.

2.3.2. Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник, адвокат ОСОБА_11 , щодо клопотання прокурора заперечували.

2.4. Щодо покладення на обвинуваченого ОСОБА_12 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

2.5.1. Прокурор клопотання підтримав з мотивів, викладених вище.

2.5.2. Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник, адвокат ОСОБА_13 , щодо клопотання прокурора заперечували.

ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду

Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши доводи поданих клопотань, суд дійшов до таких висновків.

3.1. Правове регулювання та межі судової оцінки

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Норма ч. 1 ст. 200 КПК України визначає, що прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 КПК України, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Наведена норма означає, що прокурор наділений повноваженням подати суду клопотання, яке може містити вимогу покласти додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Подання такого клопотання є окремим, самостійним правом прокурора.

За змістом п. 3, 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182, ч. 1 КПК України застава є видом запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).

Ураховуючи положення ч. 2 ст. 200 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов'язаний розглянути клопотання про покладення на обвинуваченого додаткових обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Виходячи з наведеного, для вирішення питання про покладання додаткових обов'язків дослідженню підлягають такі обставини:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Водночас, оскільки в силу положень ч. 2 ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 на теперішній час перебувають у статусі обвинувачених, що нівелює потребу в оцінюванні обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки оцінка обґрунтованості обвинувачення буде надана судом за наслідком судового розгляду, суд зупиняється на оцінці вірогідності вчинення обвинуваченим позапроцесуальних дій, які будуть перешкоджати судовому розгляду, тобто на доведеності заявлених прокурором ризиків.

3.2. Щодо покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2023 до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 997 608 грн та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На виконання вказаної ухвали 08.12.2023 за ОСОБА_6 була внесена застава.

Ухвалою ВАКС від 22.09.2025 на обвинуваченого ОСОБА_6 покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Востаннє, строк дії обов'язків, визначених цією ухвалою, був продовжений до 21.01.2026.

Отже, починаючи з 22.01.2026, у зв'язку з закінченням продовженого строку дії покладених на ОСОБА_6 обов'язків, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині визначених обов'язків припинила свою дію в силу ч. 7 ст. 194 КПК України.

Таким чином, станом на тепер, щодо ОСОБА_6 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави, в доповнення до якого прокурор прохав покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

У поданому клопотанні прокурор стверджує, що встановлені під час досудового розслідування та судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування та вплив на свідків), продовжують існувати, і з метою гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження є необхідність у покладенні на ОСОБА_6 ряду обов'язків.

Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_6 від суду є актуальним.

Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 ? ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.

Згідно з приміткою до ст. 45 КК України зазначений склад злочину віднесене до корупційних, а тому звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.

Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна, в сукупності з наступними обставинами.

У зв'язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов'язаних чоловіків, які відповідно до Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, які з огляду на вік ОСОБА_6 , на нього не поширюються.

Окрім того, суд бере до уваги професійний досвід обвинуваченого, зокрема, тривалий час перебування на посаді судді Київського апеляційного суду, за який він міг набути широке коло зв'язків, використовуючи які може реалізувати ризик переховування від суду навіть в умовах воєнного стану.

Також суд бере до уваги майновий стан обвинуваченого. На переконання суду, отримання протягом попередніх років роботи суддею Київського апеляційного суду фінансових надходжень дозволило обвинуваченому зробити певні заощадження, які він, у разі необхідності, може використати для переховування як на території України, так і за її межами.

Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та характеристика обвинуваченого у сукупності дають суду підстави дійти висновку про існування ризику переховування від суду.

Щодо ризику впливу на свідків, суд зазначає, що попри те, що обвинувачений не працює в Київському апеляційному суді, він все ж може володіти контактами чи іншими персональними даними свідків, більшість з яких продовжує працювати у цьому суді, а відтак не позбавлений можливості здійснити вплив на них з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань. Також суд зауважує, що ризик впливу на свідків може зберігатись до завершення та допиту в суді.

Зважаючи на зазначене, оскільки застосування до ОСОБА_6 застави без покладення на обвинуваченого окремих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявних ризиків, ураховуючи, що обов'язки, які просить покласти прокурор на обвинуваченого, не є обтяжливими і не пов'язані з надмірними обмеженнями у звичайній життєдіяльності, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

3.3. Щодо покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_8 .

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.12.2023 до ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 000 000 грн та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На виконання вказаної ухвали 21.12.2023 за ОСОБА_8 була внесена застава.

Ухвалою ВАКС від 22.09.2025 на обвинуваченого ОСОБА_8 покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Востаннє, строк дії обов'язків, визначених цією ухвалою, був продовжений до 21.01.2026.

Отже, починаючи з 22.01.2026, у зв'язку з закінченням продовженого строку дії покладених на ОСОБА_8 обов'язків, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині визначених обов'язків припинила свою дію в силу ч. 7 ст. 194 КПК України.

Таким чином, станом на тепер, щодо ОСОБА_8 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави, в доповнення до якого прокурор прохав покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

У поданому клопотанні прокурор стверджує, що встановлені під час судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування та вплив на свідків), продовжують існувати, і з метою гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження є необхідність у покладенні на ОСОБА_8 ряду обов'язків.

Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_8 від суду є актуальним.

Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 ? ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.

Відповідно до примітки до ст. 45 КК України зазначений склад злочину віднесене до корупційних, а тому звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.

Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна, в сукупності з наступними обставинами.

У зв'язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов'язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, які з огляду на вік ОСОБА_8 , на нього не поширюються.

Також суд бере до уваги професійний досвід обвинуваченого, зокрема, тривалий час перебування на посаді судді Київського апеляційного суду, за який він міг набути широке коло зв'язків, використовуючи які може реалізувати ризик переховування від суду навіть в умовах воєнного стану.

Крім того суд бере до уваги майновий стан обвинуваченого. Так, на переконання суду, отримання протягом попередніх років роботи суддею Київського апеляційного суду фінансових надходжень дозволило обвинуваченому зробити певні заощадження, які він, у разі необхідності, може використати для переховування як на території України, так і за її межами.

Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та характеристика обвинуваченого у сукупності дають суду підстави дійти висновку про існування ризику переховування від суду.

Щодо ризику впливу на свідків, суд зазначає, що попри те, що обвинувачений не працює в Київському апеляційному суді, він все ж може володіти контактами чи іншими персональними даними свідків, більшість з яких продовжує працювати у цьому суді, а відтак не позбавлений можливості здійснити вплив з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань. Також суд зауважує, що ризик впливу на свідків може зберігатись до завершення та допиту в суді.

Зважаючи на зазначене, оскільки застосування до ОСОБА_8 застави без покладення на обвинуваченого окремих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявних ризиків, ураховуючи, що обов'язки, які просить покласти прокурор на обвинуваченого, не є обтяжливими і не пов'язані з надмірними обмеженнями у звичайній життєдіяльності, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

3.4. Щодо покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_10 .

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 до ОСОБА_10 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 000 000 грн та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На виконання вказаної ухвали заставодавцями за ОСОБА_10 була внесена застава.

Ухвалою ВАКС від 22.09.2025 на обвинуваченого ОСОБА_10 покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Востаннє, строк дії обов'язків, визначених цією ухвалою, був продовжений до 21.01.2026.

Отже, починаючи з 22.01.2026, у зв'язку з закінченням продовженого строку дії покладених на ОСОБА_10 обов'язків, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині визначених обов'язків припинила свою дію в силу ч. 7 ст. 194 КПК України.

Таким чином, станом на тепер, щодо ОСОБА_10 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави, в доповнення до якого прокурор прохав покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

У поданому клопотанні прокурор стверджував, що встановлені під час судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування та вплив на свідків), продовжують існувати, і з метою гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження є необхідність у покладенні на ОСОБА_10 ряду обов'язків.

Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_10 від суду є актуальним.

Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_10 ? ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.

Згідно з приміткою до ст. 45 КК України зазначений склад злочину віднесене до корупційних, а тому звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.

Таким чином, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна, в сукупності з наступними обставинами.

У зв'язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов'язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, які з огляду на вік ОСОБА_10 , на нього не поширюються.

Водночас, суд бере до уваги професійний досвід обвинуваченого, зокрема, тривалий час перебування на посаді судді Київського апеляційного суду, за який він міг набути широке коло зв'язків, використовуючи які може реалізувати ризик переховування від суду навіть в умовах воєнного стану.

Також суд бере до уваги майновий стан обвинуваченого. На переконання суду, отримання протягом попередніх років роботи суддею Київського апеляційного суду фінансових надходжень дозволило обвинуваченому зробити певні заощадження, які він, у разі необхідності, може використати для переховування як на території України, так і за її межами.

Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та характеристика обвинуваченого у сукупності дають суду підстави дійти висновку про існування ризику переховування від суду.

Щодо ризику впливу на свідків, суд зазначає, що попри те, що обвинувачений не працює в Київському апеляційному суді, він все ж може володіти контактами чи іншими персональними даними свідків, більшість з яких продовжує працювати у цьому суді, а відтак не позбавлений можливості здійснити вплив з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань. Також суд зауважує, що ризик впливу на свідків може зберігатись до завершення та допиту в суді.

Щодо доводів обвинуваченого, викладених у письмових запереченнях, то суд, керуючись принципом остаточності судового рішення, вкотре зауважує, що відповідь на них вже була надана судом у попередніх ухвалах, тому суд не вбачає за потрібне вдаватись до їх повторної оцінки.

Зважаючи на зазначене, оскільки застосування до ОСОБА_10 застави без покладення на обвинуваченого окремих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявних ризиків, ураховуючи, що обов'язки, які просить покласти прокурор на обвинуваченого, не є обтяжливими і не пов'язані з надмірними обмеженнями у звичайній життєдіяльності, клопотання прокурора підлягає задоволенню. Підстав для зміни ОСОБА_10 запобіжного заходу на особисте зобов'язання, як того він просив у своїх запереченнях, суд не вбачає.

Щодо прохання ОСОБА_10 звернутись до ВС для вирішення питання стосовно внесення до КСУ подання щодо конституційності правового акта - ухвали ВАКС від 05.12.2023, то воно задоволенню не підлягає в силу ст. 56 Закону України «Про Конституційний Суд України», оскільки обвинувачений ОСОБА_10 є самостійним суб'єктом права на конституційну скаргу.

3.5. Щодо покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_12 .

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.12.2023 до ОСОБА_12 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2 500 000 грн та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На виконання вказаної ухвали 07.12.2023 за ОСОБА_12 була внесена застава.

Ухвалою ВАКС від 22.09.2025 на обвинуваченого ОСОБА_10 покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Востаннє, строк дії обов'язків, визначених цією ухвалою, був продовжений до 21.01.2026.

Отже, починаючи з 22.01.2026, у зв'язку з закінченням продовженого строку дії покладених на ОСОБА_12 обов'язків, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині визначених обов'язків припинила свою дію в силу ч. 7 ст. 194 КПК України.

Таким чином, станом на тепер, щодо ОСОБА_12 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави, в доповнення до якого прокурор прохав покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

У поданому клопотанні прокурор стверджує, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування та вплив на свідків), продовжують існувати, і з метою гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження є необхідність у покладенні на ОСОБА_12 ряду обов'язків.

Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_12 від суду є актуальним.

Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_12 .? ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.

Згідно з приміткою до ст. 45 КК України зазначений склад злочину віднесений до корупційних, а тому звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.

Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна, в сукупності з наступними обставинами.

У зв'язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов'язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, які поширюються на ОСОБА_12 .

Поряд з цим, суд не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_12 , з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, в обвинуваченого збільшуються можливості для ухилення від суду. Адже у держави наразі з об'єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.

Окрім того, суд бере до уваги професійний досвід обвинуваченого, зокрема, тривалий час перебування на посаді судді Київського апеляційного суду, за який він міг набути широке коло зв'язків, використовуючи які може реалізувати ризик переховування від суду навіть в умовах воєнного стану.

Також суд бере до уваги майновий стан обвинуваченого. На переконання суду, отримання протягом попередніх років роботи суддею Київського апеляційного суду фінансових надходжень дозволило обвинуваченому зробити певні заощадження, які він, у разі необхідності, може використати для переховування як на території України, так і за її межами.

Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та характеристика обвинуваченого у сукупності дають суду підстави дійти висновку про існування ризику переховування від суду.

Щодо ризику впливу на свідків, суд зазначає, що попри те, що обвинувачений не працює в Київському апеляційному суді, він все ж може володіти контактами чи іншими персональними даними свідків, більшість з яких продовжує працювати у цьому суді, а відтак не позбавлений можливості здійснити вплив з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань. Також суд зауважує, що ризик впливу на свідків може зберігатись до завершення та допиту в суді.

Зважаючи на зазначене, оскільки застосування до ОСОБА_12 застави без покладення на обвинуваченого окремих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявних ризиків, ураховуючи, що обов'язки, які просить покласти прокурор на обвинуваченого, не є обтяжливими і не пов'язані з надмірними обмеженнями у звичайній життєдіяльності, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 194, 199, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, поряд з застосованим запобіжним заходом у вигляді застави ? задовольнити.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , строком на два місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , з приводу обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Обвинуваченого ОСОБА_6 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , до 09.04.2026 включно.

2. Клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, поряд з застосованим запобіжним заходом у вигляді застави ? задовольнити.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , строком на два місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , з приводу обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Обвинуваченого ОСОБА_8 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , до 09.04.2026 включно.

3. Клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_10 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, поряд з застосованим запобіжним заходом у вигляді застави ? задовольнити.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 , строком на два місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , з приводу обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Обвинуваченого ОСОБА_10 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 , до 09.04.2026 включно.

4. Клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_12 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, поряд з застосованим запобіжним заходом у вигляді застави ? задовольнити.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 , строком на два місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , з приводу обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Обвинуваченого ОСОБА_12 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_12 , до 09.04.2026 включно.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3