04 лютого 2026 року
м. Черкаси
Справа № 708/534/23
Провадження № 22-ц/821/122/26
Категорія: на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря - Кукушкіної А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 11 лютого 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів, у складі: головуючого судді, Попельнюха А. О.,
Судовим наказом Чигиринського районного суду Черкаської області від 15.05.2023 суд заяву стягувача ОСОБА_2 задовольнив, вирішив стягувати починаючи з 12.05.2023 із ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі половини від її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Після набрання вказаним судовим наказом законної сили він був поданий стягувачем для його подальшого примусового виконання до Другого ВДВС у місті Черкаси Центрального МУМЮ (м. Київ).
10.02.2025 ОСОБА_2 до суду подано заяву про роз'яснення судового рішення, відповідно до якої просив суд роз'яснити спосіб виконання судового наказу від 15.05.2025, зокрема чи підлягають стягненню аліменти після досягнення старшою дитиною повноліття.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 11 лютого 2025 року заяву ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення задоволено.
Роз'яснено, що судовий наказ Чигиринського районного суду Черкаської області від 15 травня 2023 року у справі № 708/534/23 (провадження № 2-н/708/23/23) за заявою ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей підлягає примусовому виконанню після досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття за вирахуванням частки повнолітнього у розмірі 1/6 та з подальшим стягненням із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки від її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Роз'яснено, що судовий наказ Чигиринського районного суду Черкаської області від 15 травня 2023 року у справі № 708/534/23 (провадження № 2-н/708/23/23) за заявою ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей підлягає примусовому виконанню після досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття за вирахуванням частки повнолітньої у розмірі 1/6 та з подальшим стягненням із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частки від її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.
Судом зазначено, що окремою підставою зміни способу, розміру чи порядку стягнення аліментів може бути надання стягувачем чи отримувачем аліментів до органів ДВС відповідного рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить суд зменшити розмір суми аліментів: платіж щомісячний, заборгованість і штраф за утримання із ОСОБА_1 за рішенням Чигиринського районного суду від 11 лютого 2025 року на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Просить визначити розмір частини від заробітної плати щомісячно.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржуваним судовим рішенням зазначено, що аліменти необхідно сплачувати до повноліття сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Державна виконавча служба не повідомила її, нарахувала суму за борг аліментів 70551,39 грн і штраф 14110,28 грн.
Зазначає, що утримання з неї становить 4000 грн, що перевищує встановлену законом частку відповідно до ст. 192 СК України та ст. ст. 3, 15, 118, 119 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1, ч. 2 та ч. 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення скаржника, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України), колегія суддів дійшла наступних висновків.
За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення (ч. 1 ст. 271 ЦПК України).
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання (ч. 2 ст. 271 ЦПК України).
Отже, роз'ясненню підлягають судові рішення, ухвалені по суті справи, які набрали законної сили та підлягають виконанню, але ще не виконані та не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України у рішенні від 23 травня 2017 у справі № 21-1283іп16, Великої Палати Верховного Суду в постанові від 14 червня 2018 у справі № 800/507/17, провадження № 11-263сап18, Верховного Суду в постанові від 29 травня 2024 року у справі № 369/9135/17.
Відповідно до вимог ч. 5, ч. 6, ч. 7 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
У разі необхідності в резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення або розстрочення виконання рішення; 3) забезпечення виконання рішення; 4) повернення судового збору; 5) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 5-1) здійснення судового контролю, передбаченого ч. 5, ч. 6 ст. 453-1 цього Кодексу; 6) дату складення повного судового рішення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є, зокрема судові накази.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст.183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття та жодним чином не може впливати на забезпечення інших неповнолітніх дітей.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи , на підставі судового наказу від 15.05.2023 судом вирішено стягувати на користь ОСОБА_2 із ОСОБА_1 аліменти на утримання трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі половини від її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Задовольняючи заяву про роз'яснення судового наказу, суд першої інстанції встановив, що після досягнення повноліття старшою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу положень ч. 3 ст. 183 СК України, підлягають стягненню аліменти на утримання двох дітей за вирахуванням частки, що припадала на старшу дитину. У даному випадку при загальному розмірі стягнення 1/2 частка від усіх видів доходів (заробітку), частка кожного із дітей становить 1/6 (1/2 ? 3 = 1/6). Тому, за відрахуванням частки повнолітньої дитини, стягненню на користь ОСОБА_2 підлягають аліменти із ОСОБА_1 на утримання двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів її доходу (заробітку) (1/6 + 1/6 = 1/3).
За аналогією, після досягнення повноліття ОСОБА_4 , відповідно до положень ч. 3 ст. 183 СК України, стягненню на користь ОСОБА_2 із ОСОБА_1 будуть підлягати аліменти на утримання однієї дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів її доходу (заробітку) платника аліментів до досягнення ним повноліття.
З викладеного вбачається, що в резолютивній частині судового наказу від 15.05.2023 розмір аліментів визначений в єдиній частці від заробітку (доходу) матері на утримання трьох дітей, що і стало причиною звернення до суду із відповідною заявою після досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.
Враховуючи, що після досягнення старшою дитиною повноліття, зазначене рішення може бути не зрозуміле для державного виконавця, що буде мати наслідком порушення прав неповнолітньої дитини, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність підстав для роз'яснення судового наказу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 фактично не погоджується із судовим наказом, вказуючи на необхідності зменшення розміру аліментів, які стягуються на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Слід зазначити, що скаржник не була позбавлена можливості порушити питання про скасування судового наказу та залишила поза увагою, що визначений судом розмір аліментів не може бути змінений в порядку роз'яснення рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких умов підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 11 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 11 лютого 2026 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков