з процесуальних питань
12 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 260/1641/25 пров. № А/857/29815/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого суддіШавеля Р. М.
суддів Бруновської Н. В.
Хобор Р. Б.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській обл. на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.06.2025р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Хомича Івана Олександровича, діючого на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській обл. про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії із урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) (суддя суду І інстанції: Маєцька Н.Д., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 05.06.2025р., м.Ужгород; дата складання повного рішення суду І інстанції: не зазначена),-
13.03.2025р. (згідно із відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції - 14.03.2025р.) представник адвокат Хомич І.О., діючий на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України в Закарпатській обл. щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 для забезпечення індексації пенсії;
зобов'язати ГУ ПФ України в Закарпатській обл. провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, в розмірі 9118 грн. 81 коп. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022р. відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів /КМ/ України № 118 від 16.02.2022р. «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023р. відповідно до п.1 постанови КМ України № 168 від 24.02.2023р. «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024р. відповідно до п.1 постанови КМ України № 185 від 23.02.2024р. «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2022р.;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Закарпатській обл. на користь ОСОБА_1 понесенні судові витрати за сплату судового збору (а.с.1-12).
Згідно ухвали суду від 18.03.2025р. вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними матеріалами справи (а.с.27-28).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.06.2025р. позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Закарпатській обл. щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796; зобов'язано ГУ ПФ України в Закарпатській обл. провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 9118 грн. 81 коп. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022р. відповідно до п.1 постанови КМ України № 118 від 16.02.2022р. «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023р. відповідно до п.1 постанови КМ України № 168 від 24.02.2023р. «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024р. відповідно до п.1 постанови КМ України № 185 від 23.02.2024р. «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2022р.; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.61-68).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ПФ України в Закарпатській обл., який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.72-73).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує, зокрема, тим, що позивач пропустив визначений ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду із розглядуваним позовом; поважних причин такого пропуску не навів.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Під час апеляційного розгляду справи з ініціативи апеляційного суду поставлено на вирішення питання про витребування від позивача заяви, із зазначенням в ній причин поважності пропущеного строку, з відповідним обґрунтуванням та доказами поважності причин пропуску такого строку.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування від позивача заяви, із зазначенням в ній причин поважності пропущеного строку, з відповідним обґрунтуванням та доказами поважності причин пропуску такого строку, з наступних підстав.
Із змісту заявленого позову слідує, що його предметом є оскарження дій відповідача ГУ ПФ України в Закарпатській обл. щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796; зобов'язання ГУ ПФ України в Закарпатській обл. провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 9118 грн. 81 коп. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022р. відповідно до п.1 постанови КМ України № 118 від 16.02.2022р. «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023р. відповідно до п.1 постанови КМ України № 168 від 24.02.2023р. «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024р. відповідно до п.1 постанови КМ України № 185 від 23.02.2024р. «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та виплати недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2022р.
При цьому, представник позивача покликається на норми ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких виплата пенсії позивача не повинна обмежуватися відповідними строками.
У поданій апеляційній скарзі апелянт наголошує, зокрема, на пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду із розглядуваним позовом, що визначений ст.122 КАС України.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.12.2020р. у справі № 510/1286/16-а висловила наступну правову позицію щодо строків звернення до суду:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, предметом розгляду в цій справі є перерахунок пенсії позивача з 01.03.2022р. із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні в розмірі 9118 грн. 81 коп.
Таким чином, про виплату пенсії, яка є щомісячним платежем, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав, позивач мав дізнатись, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.
Як убачається матеріалів справи, листом ГУ ПФ України в Закарпатській обл. № 435-146/М-02/8-0700/25 від 04.02.2025р. позивачу на його звернення від 18.12.2024р. (вх. № 146/М-0700-25 від 13.01.2025р.) було відмовлено в перерахунку пенсії, а також надіслано матеріали пенсійної справи (а.с.15 і на звороті).
Водночас, отримання позивачем листа відповідача № 435-146/М-02/8-0700/25 від 04.02.2025р. у відповідь на її звернення не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку, оскільки такі дії позивач почала вчиняти більш ніж через два роки після отримання пенсії за березень 2022 року.
Апеляційний суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) ця обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) ця обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011р. № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Аналогічні висновки щодо строку звернення до суду висловлені Верховним Судом у постанові від 16.09.2021р. у справі № 560/5412/20, у постанові від 27.03.2023р. у справі № 380/3710/21.
Оцінюючи в сукупності наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що розглядуваний позов подано з порушенням встановлених строків звернення до суду, а вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можна вважати поважними.
Статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (ч.ч.3 і 4 ст.123 КАС України).
Таким чином, суд апеляційної інстанції повинен вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, з відповідним обґрунтуванням та доказами поважності причин пропуску такого строку.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020р. у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
При цьому, у розглядуваній справі фактичні обставини свідчать про те, що перерахунок пенсії позивача в 2022-2024 роках із викладених підстав не здійснювався, через що відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком виплати пенсіонерові суми пенсії.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність пропозиції позивачу та її представнику навести поважні причини пропуску строку звернення до суду із розглядуваним позовом.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.80, 123, ч.4 ст.229, ст.ст.243, 308, 311, ч.2 ст.321, ч.2 ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Запропонувати ОСОБА_1 та її представнику адвокату Хомичу Івану Олександровичу навести поважні причини пропуску строку звернення до суду, про що подати до апеляційного суду відповідну письмову заяву з відповідним обґрунтуванням та доказами поважності причин пропуску такого строку.
Встановити строк представлення витребуваної заяви, з відповідним обґрунтуванням та доказами - 5 (п'ять) календарних днів з моменту отримання копії цієї ухвали адресатом.
Копії цієї ухвали невідкладно скерувати адресату для виконання, іншому учаснику - для відома.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного судового рішення: 12.02.2026р.