Справа № 755/21001/25
Провадження №: 3/755/707/26
"16" січня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Козачук О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Дніпровського УП ГУНН у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 185 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 741719 від 17.10.2025 року, ОСОБА_1 , 17.10.2025 року, о 17 год. 25 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, проспект Леоніда Каденюка, 13, вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції, а саме прослідувати до уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративного протоколу за ст. 210 КУпАП, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
У судовому засіданні представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Момот-Півненко О.О. зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП складено безпідставно, оскільки ОСОБА_1 будь якої злісної непокори законним вимогам працівника поліції не вчиняв, зазначила, що останній був доставлений у службове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, 31 для складання адміністративного протоколу за ст. 210 КУпАП.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями ІНФОРМАЦІЯ_3, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких ІНФОРМАЦІЯ_3, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Станом на 17 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_1 не було складено жодного протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210, 210-1 КУпАП, тому дії працівників поліції є незаконними, так як відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» до превентивних поліцейських заходів відносяться обов'язки, а саме перевірка документів особи, опитування особи, поверхнева перевірка та огляд, зупинення транспортного засобу, вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території, обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю, проникнення до житла чи іншого володіння особи, перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб, поліцейське піклування.
Крім того, під час проведення поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи. Так, ОСОБА_1 не було повідомлено причину застосування до нього превентивних заходів, у зв'язку з чим просила закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Заслухавши представника - адвоката Момот-Півненко О.О., дослідивши матеріали, які надійшли з Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку, тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Суд досліджує докази наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 741719 від 17.10.2025 року, а саме: копію протоколу АА № 088044 про адміністративне затримання, рапорт працівника поліції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Суд зауважує, що об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків. Тобто протиправним діянням буде злісна непокора щодо кожного розпорядження чи вимоги поліцейського, якщо вони законні та пред'являються у процесі виконання ним службових обов'язків, зокрема з охорони громадського (публічного) порядку. Кваліфікуючою ознакою цього правопорушення визначають спосіб його вчинення - злісність непокори, що полягає у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, згідно зі змісту фабули протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину невиконання законної вимоги співробітника поліції, яка полягала у необхідності доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_3.
Як вбачається з рапорта начальника СПД ПВП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції Близнюка В. ним було виявлено ОСОБА_1 у якого було виявлено порушення військового обліку, а саме не проходження ВЛК, на що останньому було тричі наголошено, що йому потрібно прослідувати до найближчого ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання адміністративного протоколу за ст. 210-1 КУпАП, на що ОСОБА_1 відмовився, та в подальшому відносно останнього було складено протокол затримання АА 088044 та протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Слід зазначити, що ч. 1 ст. 259 КУпАП визначено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до ІНФОРМАЦІЯ_3, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.
Разом із тим, відповідно до п. 9 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_3, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Проте матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що ІНФОРМАЦІЯ_3 звертався в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3.
Отже, факт законної вимоги працівника поліції не знайшов свого підтвердження.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, наявний рапорт начальника СПД ПВП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції Близнюка В., який не може вважатися об'єктивним доказом у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, що повністю узгоджується із правовою позицію, висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04. 2020 року № 489/4827/16а, жодних інших належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законній вимозі працівника поліції, суду не надано.
Зокрема, у матеріалах справи відсутні показання свідків, а також відеозаписи з бодікамер працівників поліції, або будь-які інші об'єктивні докази, що могли б підтвердити викладені в протоколі обставини, так як до матеріалів справи не додано відеозйомку з портативного відео реєстратора, включення якого, відповідно до п. 5 Наказу МВС України від 18.12.2018 року № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції, без їх підтвердження іншими доказами, не можуть вважатися достатніми для доведення вини особи.
Суд, зберігаючи безсторонність позбавлений можливості самостійно збирати докази на користь будь-якої із сторін провадження.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
З огляду на викладене, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП в діях ОСОБА_1 не доведено.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутності в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 185, 245, 247, 251-252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: