Справа № 755/102/26
Провадження №: 3/755/131/26
"27" січня 2026 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -
20 грудня 2025 року о 10 годині 00 хвилини по вул. Празькій, 12 у місті Києві, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ» 21013 державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди ОСОБА_1 на місці за допомогою приладу газоаналізатор «Драгер Алкотестер 0540», відповідно до тесту 5842 результат 0.38 %. В результаті таких дій ОСОБА_1 порушив пункт 2.9а Правил дорожнього руху.
В судовому засідання ОСОБА_1 пояснив, що не визнає себе винним, оскільки в день зупинки алкоголю він не вживав. Вживав алкогольні напої напередодні ввечері 19 грудня 2025 року, і на його думку це були наслідки прегару, однак він почувався тверезим і впевненим в керуванні транспортним засобом, тому сів за кермо. Також зазначив, що рухався по вул. Празькій, та маневрував між автомобілями, пропускав автомобіль, а працівники поліції їхали позаду нього, і скоріш за все у них виникла підозра щодо його поведінки на дорозі. Коли він самостійно зупинився, то до нього підійшли працівники поліції та спочатку попросили документи, а потім запропонували пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що він погодився та пройшов огляд. В подальшому працівники поліції склали протокол, роз'яснили наслідки та відсторонили від керування автомобілем.
Захисник Нечай Р.В., який здійснює захист прав та інтересів ОСОБА_1 подав письмові пояснення в яких просить закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Мотивуючи клопотання, адвокат посилається на те, що як вбачається в матеріалах справи та відеозапису ОСОБА_1 не був зупинений працівниками поліції. З розмови поліцейських між собою вбачається, що ОСОБА_1 самовільно зупинився бо нібито почав нервувати у зв'язку з тим, що позаду нього рухався екіпаж поліції. Тобто, матеріали справи не містять самого факту зупинки транспортного засобу у русі, не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують порушення водієм правил дорожнього руху і як наслідок його законне зупинення за таке порушення. Разом з тим, адвокат у своїх поясненнях послався на обставини, що пом'якшують вину, а саме: ОСОБА_1 на місці зупини пройшов огляд на стан сп'яніння; вживання алкоголю відбулось за 24 години до моменту керування транспортним засобом, а тому ОСОБА_1 почував себе тверезим та не відчував жодних факторів, що знижують його увагу та швидкість реакції, а тому не знав та не міг знати про те, що рівень алкоголю в його організмі перевищує норму; ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який виконує бойові завдання в зоні бойових дій; раніше не притягався до адміністративної відповідальності за подібні правопорушення, щодо правопорушення то ОСОБА_1 вважає, що вчинив його за необережністю та необізнаністю, оскільки думав, що на момент керування транспортним засобом він знаходився в тверезому стані.
Суд дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306.
Так, згідно із пунктом 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11 листопада 2015 року.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 , повністю підтверджується, наданими суду матеріалами справи про адміністративні правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 545889 від 20 грудня 2025 року, підписаним ОСОБА_1 особисто без зауважень; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд проводився у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, за допомогою приладу «Drager ARНК-0540», результат 0,38 %; результатом тесту «Драгер Алкотестер 0540», тест № 5842, результат огляду 0.38%; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції № 473506, 473942.
Так, з досліджено судом відеозапису вбачається, що працівники поліції їдуть позаду автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , зупиняються та підходять до автомобіля останнього. На запитання поліції чи рознервувася водій автомобіля, ОСОБА_1 відповів, що не виспався. На прохання працівників поліції, ОСОБА_1 надав документи для встановлення особи. Після встановлення особи ОСОБА_1 , працівники поліції запитали у останнього чи вживав він алькогольні напої, на що ОСОБА_1 повідомляє, що алкоголь не вживав, а просто не виспався. Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 погодився. Надалі працівниками поліції, було надано мундштук ОСОБА_1 для огляду, здійснено перевірку приладу після чого ОСОБА_1 пройшов огляд. Результат тестування 0,38%, з яким ОСОБА_1 погодився. Після чого, ОСОБА_1 було роз'яснено, що стосовно нього буде складено протокол за частиною першою статті 130 КУпАП. Також, працівники поліції відсторонили від керування транспортним засобом ОСОБА_1 та передали автомобіль дружині останнього. В подальшому, працівниками поліції було оголошено протокол про адміністративне правопорушення складений стосовно ОСОБА_1 , який останній підписав без зауважень, оголошено ОСОБА_1 права та обов'язки,
Суд не бере до уваги доводи захисника про те, що відсутній факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки дані доводи спростовуються наданими поясненнями самого ОСОБА_1 в судовому засіданні, та дослідженим судом відеозаписом.
Суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази, є належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, вони не суперечать фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються між собою. Досліджений судом відеозапис, на якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 , є достатнім для оцінки в контексті диспозиції частини першої статті 130 КУпАП.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено ОСОБА_1 та його захисником Нечаєм Р.В. не надано.
Як роз'яснено в абзацами 3, 4 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізує своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини у вчинені адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне визнати виним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 33, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк