10 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 457/1618/25 пров. № А/857/48009/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Пославського Д.Б.
представника апелянта: Касандяка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Касандяка Володимира Васильовича який діє в інтересах Касандяка Романа Васильовича про відвід судді-доповідача Бруновської Н.В. у справі № 457/1618/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 30 жовтня 2025 року у справі № 457/1618/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інпектора ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Шубеляка Богдана Богдановича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа № 457/1618/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Шубеляка Б.Б., Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 30 жовтня 2025 року у справі № 457/1618/25 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.01.2026р. в 12:30 год.
У зв'язку із оголошення повітряної тривоги 27.01.2026р. в 13:17 год. та закінченням такої в 14:37год. розгляд справи відкладено на 10.02.2026р. в 12:30 год.
Крім цього, 02.02.2026р. судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу про продовження строків розгляду справи на 15 днів.
10.02.2026р. Восьмий апеляційний адміністративний суд зареєстрував заяву Касандяка В.В який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Бруновської Н.В. Вказана заява мотивована незгодою у допущенні суддею-доповідачем Бруновською Н.В. процесуальної бездіяльності щодо її обов'язку доповісти колегії суддів про необхідність розглянути та вирішити заяву від 27.01.2026р., про вжиття заходів процесуального примусу до відповідача, та клопотання, що викладені у п. 2, 3, 4 резолютивної частини апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 30.10.2025р. у даній справі.
Представник апелянта, Касандяк В.В. в судовому засіданні подану заяву про відвід судді - доповідача підтримав та просив таку задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід, колегія суддів дійшла висновків, що така задоволенню не підлягає з огляду на таке.
ч.1 ст.36 КАС України передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
З вищенаведеного видно, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Так, зі змісту заяви про відвід судді видно, що апелянт, як на обставини, що викликають сумнів у неупередженості та необ'єктивності головуючої судді зазначає наступне.
Згідно п. 2,3,4 резолютивної частини апеляційної скарги, що належить до предмету судового розгляду у справі № А/857/48009/25, апелянт, заявив клопотання про забезпечення здійснення ОСОБА_1 своїх процесуальних прав, зокрема, права : на публічне ( усне ) слухання його апеляційної скарги, для чого постановити ухвалу про призначення адміністративної справи № 457/1618/25 до апеляційного розгляду у судовому засіданні з викликом учасників судового провадження, у який вирішити питання про надання можливості апелянту та його представнику приймати участь у судових засіданнях призначених судом апеляційної інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів;
-забезпечити право ставити питання іншим учасникам справи та свідкам, для чого, в порядку підготовки справи № 457/1618/25 до апеляційного розгляду, поставити ухвалу про виклик у судове засідання інспектора відділення поліції № 2 ( Трускавець ) Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Шубеляка Б.Б. та службову особу Дрогобицького РВП ГУНП у Львівський області, яка здійснювала інструктаж нарядів поліції, що брали участь у адміністративній процедурі з притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних проступків передбачених ч.4 ст.126, ч.2 ст. 122, ч.1 ст.130 КУпАП;
- забезпечити право брати участь у дослідженні доказів сторони відповідача, для чого, в порядку підготовки справи № 457/1618/25 до апеляційного розгляду, витребувати у відповідача: 1) витяг з книги постових відомостей розстановки нарядів Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області на 2 жовтня 2025 року, 2) копію відомості від 2 жовтня 2025 року з обліку діяльності наряду поліції, до складу якого входив інспектор поліції ОСОБА_2 , по нагляду за дорожнім рухом, 3) картку маршруту патруля ( екіпажу патрульного автомобіля ), у складі якого діяв інспектор поліції Шубеляк Б.Б., 4 ) відеозапис з нагрудної відеокамери інспектора поліції Шубеляка Б.Б. з фіксацією усіх подій і обставин, що мали місце 2 жовтня 2025 року і стосуються спірних правовідносин у справі № 457/1618/25.
27.01.2026р. Касандяк Р.В. подав на розгляд суду апеляційної інстанції заяву про вжиття судом до сторони відповідача заходів процесуального примусу з метою спонукати її представників до належного виконання процесуального обов'язку відповідача - суб'єкта владних повноважень подати суду письмові пояснення ( у формі відзиву на апеляційну скаргу) з відомостями щодо правової позиції відповідача відносно доводів та вимог апеляційної скарги, зокрема, вимог про витребування судом письмових доказів та виклику судом службових осіб відповідача для допиту у якості свідків, що викладені у п.3, п.4 резолютивної частини апеляційної скарги.
Апелянт вважає, що на день судового розгляду 10.02.2026р., відсутності у матеріалах електронної справи апеляційного провадження в даній справі відомостей про постановлені ухвали суду, за результатом розгляду клопотань зазначених у резолютивній частині апеляційної скарги, що обумовлено процесуальною бездіяльністю судді Бруновської Н.В.
В ст.304. КАС України видно, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Згідно ст.175 КАС України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати:
1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;
2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
ст.310 КАС України передбачено, що апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань учасників справи суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та відзиву на неї.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в дані справі для вирішення вказаних клопотань суду необхідно почути думку інших учасників справи (принцип змагальності) тому, вважав за необхідне винести питання на обговорення безпосередньо у відкритому судовому засіданні.
Крім того, подання відзиву на апеляційну скаргу це є правом сторони. (ст. 175, ст.304 КАС України).
Будь-яких інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу судді Бруновської Н.В., які можна віднести до інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, апелянт не навів.
Колегія суддів зазначає, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Поняття неупереджений передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції неупередженість (безсторонність) судді, а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості слід керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст.6 Конвенції має встановлюватися:
(і) об'єктивним критерієм, який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) суб'єктивним критерієм, який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Таким чином, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Колегія суддів зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
ст.126, ст.129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
В ст.2 Закону України Про судоустрій та статус суддів» видно, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч.1 ст.7 Закону України Про судоустрій та статус суддів).
Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі необхідно враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
Таким чином, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ст.36 КАС України, які б перешкоджали судді Бруновській Н.В. брати участь у розгляді цієї адміністративної справи чи свідчити про упередженість, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви про відвід судді Бруновської Н.В..
Згідно з ч.3, ч.4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За таких обставин, дослідивши доводи поданої заяви про відвід судді Бруновської Н.В., колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Керуючись ст.ст.36, 37, 39, 40, 311, 325, 328 КАС України, суд,-
В задоволенні заяви Касандяка Володимира Васильовича який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Бруновської Н.В. у справі № 457/1618/25 - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель