Справа № 947/45806/25
Провадження № 1-кс/947/2120/26
12.02.2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , що погодженого з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Дніпропетровської обл., Криничанського р-н., с. Аули, особа без громадянства, росіянин, не одружений, з середньою освітою, не працевлаштований, без місця реєстрації, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України
І. Суть клопотання
12 лютого 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділенням ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025163480000756 від 20.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 332 КК України.
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
12.02.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.332 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.11.2022 року строком на 30 діб. В подальшому, термін дії воєнного стану продовжувався.
Указом Президента України від 20.10.2025 № 793/2025, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.10.2025 № 4643-IX, строк дії воєнного стану в Україні в черговий раз продовжено з 05 годин 30 хвилин 05.11.2025 строком на 90 діб.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Крім того, п. 3 вказаного Указу зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені зокрема ст. 33 Конституції України, згідно з якою кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 № 57 (далі - Правила), перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за документом, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Проте, незважаючи на дію та вимоги наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи умисно, з невстановлених в ході досудового розслідування мотивів, за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, сприяв у незаконному переправленні ОСОБА_6 , який є особою призовного віку та підлягає мобілізації, через державний кордон України за наступних обставин.
Так, 17.12.2025, невстановлена в ході досудового розслідування особа, в ході спілкування через мобільний застосунок «Телеграм» з ОСОБА_6 , обумовила порядок його незаконного переправлення через державний кордон України та спосіб оплати, що полягав в переказі частини грошових коштів, в якості завдатку, у розмірі 500 доларів США на криптогаманець визначений даною невстановленою особою, та оплати решти грошових коштів у сумі 5500 доларів США переказом на криптогаманець вже після переходу через державний кордон України, в бік Республіки Молдови.
У подальшому, 18.12.2025, близько 17:50, діючи відповідно до вказівок невстановленої в ході досудового розслідування особи, ОСОБА_6 , здійснив переказ грошових коштів у якості завдатку у розмірі 500 доларів США на визначений невстановленою особою криптогаманець, що відповідно до курсу НБУ станом на 18.12.2025 еквівалентно 21169 грн. (500 х 42,3384), за організацію та сприяння незаконному переправленню його через державний кордон України.
Після цього, у визначений невстановленою в ході досудового розслідування особою день та час, а саме 20.12.2025, близько 15:40, ОСОБА_6 прибув за адресою: м. Одеса, пр-т. Небесної Сотні, поблизу буд. 2, де мав зустрітися з особою, яка повинна була забезпечити його прибуття до місця, звідки має відбуватися незаконне переправлення через державний кордон України, в бік Республіки Молдови, оминаючи блокпости та прикордонні патрулі.
Так, 20.12.2025, близько 15:55, за адресою: м. Одеса, пр-т. Небесної Сотні, поблизу буд. 2, під'їхав автомобіль марки «Hyundai Sonata», н.з. НОМЕР_1 , бежевого кольору, під керуванням ОСОБА_4 , який діяв за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, які мали єдиний прямий умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
В подальшому, ОСОБА_6 сів до автомобіля марки «Hyundai Sonata», н.з. НОМЕР_1 , бежевого кольору, під керуванням ОСОБА_4 , після чого вони направились за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою отримання подальших порад та вказівок щодо незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_6 від невстановлених в ході досудового розслідування осіб, що діяли за попередньою змовою з ОСОБА_4 .
В ході перебування за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 від невстановлених в ході досудового розслідування осіб та ОСОБА_4 , які діяли за попередньою змовою, були надані вказівки щодо подальшого незаконного переправлення через державний кордон України.
У подальшому, ОСОБА_4 , діючи у відповідності до раніше розробленого плану із невстановленими в ході досудового розслідування особами, посприяв своїми порадами та наданням засобів ОСОБА_6 , а саме в перевезенні останнього на автомобілі марки «Hyundai Sonata», н.з. НОМЕР_1 , бежевого кольору, до населеного пункту, звідки буде відбуватися незаконне переправлення через державний кордон України, в бік Республіки Молдови, за раніше обумовленим маршрутом, прокладеним спільно з невстановленими в ході досудового розслідування особами.
Надалі, 21.12.2025 близько 19:05, ОСОБА_6 сів до автомобіля марки «Hyundai Sonata», н.з. НОМЕР_1 , бежевого кольору, під керуванням ОСОБА_4 , після чого вони почали рух до населеного пункту, звідки має відбуватися незаконне переправлення через державний кордон України, в бік Республіки Молдови.
Після цього, 21.12.2025 , близько 21:10 , ОСОБА_4 , рухаючись на автомобілі марки «Hyundai Sonata», н.з. НОМЕР_1 , бежевого кольору, до населеного пункту, звідки має відбуватися незаконне переправлення через державний кордон України, був виявлений працівниками правоохоронних органів в східній околиці м. Роздільна, Одеської області, на відстані 10000 м. від державного кордону, де в подальшому був зупинений.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
-Протоколами допитів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 27.11.2025;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_6 від 22.12.2025;
-Протоколом ідентифікації (помітки) грошових коштів від 18.12.2025;
-Протоколом огляду учасника спеціального слідчого експерименту і вручення грошових коштів від 18.12.2025;
-Протоколом обшуку транспортного засобу «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_2 , за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р-н., в межах н.п. Кучурган від 31.01.2026;
-Протоколами додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 01.02.2026;
-Протоколами пред'явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_6 від 04.02.2026;
-Протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 12.02.2026;
-Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 12.02.2026;
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
- вчинити інше кримінальне правпорушення;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 2 ст. 332 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, зазначений ризик підвищений відсутністю офіційного працевлаштування підозрюваного, а також специфікою інкримінованого кримінального правопорушення.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний має родину, певні хвороби та позитивно характеризується, водночас зазначені обставини суттєво не знижують встановлених ризиків з врахуванням специфіки інкримінованого злочину.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.8. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора;
- не залишати житло, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням руху в укриття під час оголошення повітряної тривоги, та інших дій в умовах крайньої необхідності, пов'язаних зі збереженням життя та здоров'я.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкування з свідками в кримінальному провадженні.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти. При визначенні першого з наведених обов'язків слідчий суддя враховує місце проживання та місце роботи підозрюваного. Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , що погодженого з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 08 квітня 2026 року включно.
У зв'язку із застосуванням зазначеного вище запобіжного заходу заборонити підозрюваному ОСОБА_4 цілодобово залишати місце свого проживання:АДРЕСА_1 .
У зв'язку із застосуванням зазначеного вище запобіжного заходу відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти строком до 08 квітня 2026 року включно на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора;
- не залишати житло, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням руху в укриття під час оголошення повітряної тривоги, та інших дій в умовах крайньої необхідності, пов'язаних зі збереженням життя та здоров'я.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкування з свідками в кримінальному провадженні.
У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків підозрюваного за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею (судом) може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
На ухвалу протягом п'яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1