Справа № 947/43169/25
Провадження № 1-кс/947/2043/26
12.02.2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеси, українець, громадянин України, із середньо-спеціальною освітою, не одружений, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зі слів раніше судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
І. Суть клопотання
11 лютого 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив про продовжити строк дії до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, слідчим відділенням ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162480001373 від 14.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
15 листопада 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2025 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 січня 2026 року включно.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2025 року відносно ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 14 лютого 2026 року включно.
Постановою керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону строк досудового розслідування продовжено до 3 місяців, а саме до 15.02.2026 року.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання, звернула увагу на можливість врегулювання зазначеної справи між родичами. У зв'язку з чим просила застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст.199 КПК України,у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом по мобілізації та проходячи військову службу на посаді гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу і стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у військовому дані «солдат», в порушення вимог ст. ст. ст. 3, 21, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Диспиплінарного статуту Збройних Сил України, 14.11.2025 о 16 годині 00 хвилин, знаходячись за місцем свого мешкання у коридорі квартири АДРЕСА_2 , в ході словесного конфлікту, виниклого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, керуючись раптово виниклим, прямим умислом та метою нанесення тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання наніс не менше п?яти ударів руками в область голови та обличчя своєму батькові ОСОБА_7 , від чого останній впав на підлогу коридору квартири, після чого наніс йому ще не менше одного удару ногою в область голови, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню, множинних переломів склепіння основи черепа, множинних гематом обличчя в результаті чого потерпілого було госпіталізовано до КНП «МКЛ №10» ОМР.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
-протокол огляду місця події, а саме у квартирі АДРЕСА_2 . Під час проведення огляду місця події, за вказаною адресою, було виявлено та вилучено: з приміщення коридору, а саме з поверхні підлоги, було здійснено змив на ватний тампон; з приміщення ванної кімнати, а саме з підлоги, вилучено ганчірку; у приміщенні кімнати №2 на ліжку було виявлено халат жовтого кольору; у приміщенні кімнати №3 з поверхні підлоги здійснено змив на ватний тампон, а також штани зі слідами РБК та светр зі слідами РБК;
-протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, в якому на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України проведено обшук ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено: спортивні штани чорного кольору, спортивну кофту темно-синього кольору на змійці з двома кишенями у нижній частині, зрізи з лівої та правої руки нігтьових пластин, змиви з рук;
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (протокол допиту від 14.11.2025), в якому свідок пояснила, що 14.11.2025, приблизно о 18годині, до неї звернулася її сусідка - ОСОБА_9 , яка попросила допомогти викликати швидку медичну допомогу. На питання що трапилося, ОСОБА_9 , пояснила, що її син побив чоловіка (свого батька) через побутову сварку;
-протокол допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (протокол допиту від 14.11.2025), в якому свідок пояснила, що 14.11.2025 приблизно о 17 годині, чула сварку та крики, звуки боротьби з квартири АДРЕСА_3 , в якій мешкають її сусіди - родина Білоконь. Родину, яка в ній мешкає характеризує з негативної сторони;
-протокол допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (протокол допиту від 14.11.2025), в якому свідок пояснила, що 14.11.2025, їй зателефонувала її подруга - ОСОБА_9 , яка повідомила, що її син побив її чоловіка та попросила приїхати до них;
-протокол допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (протокол допиту від 14.11.2025), в якому свідок пояснила, що 14.11.2025 після 4 години, вона перебувала вдома разом із чоловіком - ОСОБА_7 та сином - ОСОБА_4 у себе вдома у квартирі АДРЕСА_3 та в ході побутової сварки між нею та її чоловіком з однієї сторони та сином з іншої, ОСОБА_4 , наніс тілесні ушкодження ОСОБА_7 ;
-протокол допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (протокол допиту від 15.11.2025), в якому свідок повідомив, що він є лікарем-нейрохірургом, та 14.11.2025 до КНП «МКЛ №10» ОМР, де він працює, у супроводі дружини було доставлено ОСОБА_7 з тілесними ушкодженнями. Під час спілкування з ОСОБА_7 , останній вказав, що травми отримані ним у результаті побиття сином;
-висновок експерта №2190 судово-медичної експертизи штанів зі слідами РБК та светра зі слідами РБК, відповідно до якого на зазначених речах знайдена кров, яка може походити від ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ;
-висновком експерта №2233 судово-медичної експертизи ганчірки та халату, вилучених 14.11.2025 під час огляду місця події, відповідно до якого на вказаних речах знайдена кров, яка може походити від ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ;
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Щодо доводів захисника про те, відсутність доказів винуватості підозрюваного, слідчий суддя звертає увагу, що питання достовірності та допустимості доказів відносяться до повноважень суду під час розгляду обвинувального акту.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків по вказаному кримінальному провадженню;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжкого насильницького злочину.
У разі визнання його винним за вказаним злочином може бути застосовано покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, перебуває у стані самовільного залишення військової частини, неодружений, без дітей.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Потерпілим є батьком підозрюваного.
Основним свідком є мати підозрюваного, яка з пояснень захисту наразі бажає змінити свої покази.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
3.7. Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.9. Щодо неможливості завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали
Наразі сторони виконують положення ст.290 КПК України.
3.10. Висновки слідчого судді
Слідчий суддя, враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв'язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може негативно вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаному ризику застосування до підозрюваного більш м'яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а це у свою чергу, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми, згідно ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України, є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
3.11. Щодо визначення розміру застави
У відповідності до положення п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого щодо злочину, який спричинив загибель людини, у зв'язку з чим, приймаючи до уваги вказані вимоги та те, що кримінальне правопорушення у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4 передбачало настання умисної смерті щодо потерпілого, відсутні підстави для визначення відносно ОСОБА_4 застави.
3.12. Висновки слідчого судді
Ані сторона захисту, ані сторона обвинувачення не повідомили слідчого суддю про зміну обставин, які стали підставою для застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини з плином часу інтенсивність ризику позапроцесуальної поведінки підозрюваного зменшується. Разом з тим, ступінь зменшення ризиків не досяг того рівня, який переконав би слідчого суддю у відсутності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 .
За таких обставин клопотання слідчого з врахуванням строків необхідних для проведення підготовчого судового засідання слід задовольнити частково.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити частково.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою строком до 12 березня 2026 року включно в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1