Дата документу 03.02.2026
Справа № 501/2642/25
2/501/1219/26
03 лютого 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України
до
відповідача: ОСОБА_1
предмет та підстави позову: про відшкодування шкоди,
учасники справи не з'явились
ухвалив рішення про наступне та
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України 13.06.2025 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, згідно якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти у розмірі понесений витрат 56 274,18 грн. та судові витрати у справі.
Позов обґрунтовано тим, що 09.07.2024 о.15 год. 50 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «FORD», д.н.н НОМЕР_1 у м.Одеса допустив зіткнення з транспортним засобом «CHRYSLER» д.н.з. НОМЕР_2 під керуваннями водія ОСОБА_2 .
На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вина відповідача підтверджується постановою Київського районного суду м.Одеса від 18.09.2024 по справі №947/23797/24.
Згідно звіту №45-08-2024 з визнання розміру збитків завданих ушкодженням транспортного засобу від 30.08.2024, розмір завданих збитків становить 59 662,91 грн.
Зазначена шкода, особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.
Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою, до якої надав копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі №ЕР/216320255, термін дії з 22.08.2023 по 21.08.2024 включно.
Позивач виконав покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди.
Тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
ІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 13.06.2025 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.34).
Ухвалою судді від 27.06.2025 позовну заяву залишено без руху (а.с.41).
Ухвалою судді від 01.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.47-48).
Сторони були належним чином сповіщені про судовий розгляд справи, однак до суду не з'явились, представник позивача у позові просить суд розглядати справу без його участі.
Відсутність сторін в судовому засіданні не перешкоджає продовженню розгляду справи без його участі на підставі доказів наявних в матеріалах даної цивільної справи з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст.ст.13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з'явились до судового засідання.
Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Суд звертає увагу, що провадження в цій справі відкрито 01.07.2025 (існує тривалий розгляд справи), тому з метою уникнення порушень вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна та яка гарантує кожному учаснику процесу право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, суд дійшов до висновку про продовження розгляду справи без участі сторін на підставі доказів, наявних в матеріалах даної цивільної справи.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 09.07.2024 о.15 год. 50 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «FORD», д.н.н НОМЕР_1 у м.Одеса допустив зіткнення з транспортним засобом «CHRYSLER» д.н.з. НОМЕР_2 під керуваннями водія ОСОБА_2 .
На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вина відповідача підтверджується постановою Київського районного суду м.Одеса від 18.09.2024 по справі №947/23797/24.
Згідно звіту №45-08-2024 з визнання розміру збитків завданих ушкодженням транспортного засобу від 30.08.2024, розмір завданих збитків становить 59 662,91 грн.
Зазначена шкода, особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.
Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою, до якої надав копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі №ЕР/216320255, термін дії з 22.08.2023 по 21.08.2024 включно.
Позивач виконав покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди
ІV. Оцінка Суду.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 вказаного Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Таким чином, у зв'язку із настанням події, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ На підставі Наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих МТСБУ здійснило регламенту виплату потерпілому.
У підпункті 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Звертаючись до суду із позовом, МТСБУ просило суд відшкодувати у порядку регресу витрати, пов'язані з регламентною виплатом.
На дату ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Відповідно до ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України та ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом ст.983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 18 Закону України «Про страхування», факт укладення договору страхування може посвідчуватись страховим свідоцтвом, полісом, сертифікатом, що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Відповідно до п.1.8. ч.1 ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
Таким чином, відшкодована МТСБУ шкода підлягає стягненню з винної особи в порядку регресу, оскільки на момент ДТП така особа не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди його цивільно-правова відповідальність була застрахована, що ДТП виникло не з його вини, що розмір завданої потерпілому матеріальної шкоди є іншим.
Таким чином, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З врахуванням задоволення позову, суд вважає, що судові витрати мають покладатися на відповідача у розмірі сплаченого судового збору при подачі позову на суму 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №19306 від 12.06.2025 (а.с.1).
Отже, у зв'язку із задоволення позову у повному обсязі, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 158, 258-259, 263 Цивільного-процесуального кодексу України, Суд
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) понесені витрати в розмірі 56 274,18 грн., судові витрати у справі у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів, з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Суддя Чорноморського міського
суду Одеської області М.І.Петрюченко