Справа № 946/844/26
Провадження № 1-кс/946/263/26
10 лютого 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
законного представника - ОСОБА_6 , захисника - ОСОБА_7 ,
педагога - ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУ Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізмаїл Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, навчається на 3-ому курсі Дунайського центру професійної освіти, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 88-91 КК України, є таким, що не має судимості проте раніше притягувався до кримінальної відповідальності:
- ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 15.06.2021 за вчинення суспільно-небезпечних діянь передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 186 КК України застосовано ПЗВХ у вигляді направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків строком на два роки.
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-
У провадженні слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162150000025, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.11.2025 близько 19:19 годин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в приміщенні кафе «Т-Спрінт Кафе», яке знаходиться в приміщенні магазину «Таврія-В» ТОВ «Таврія-В» за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 181 на ґрунті раптово виниклого конфлікту та раптово виниклих неприязних стосунків зі своїм знайомим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно,з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей життя та здоров'я людини, реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень іншій особі, розуміючи противоправний характер своїх дій,передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті своїх дій у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень та бажаючи настання таких наслідків, наніс кулаком лівої руки три удари в область обличчя потерпілому ОСОБА_9 .
Далі, ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію свого єдиного умислу, спрямованого на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , перебуваючи на території автостоянки магазину «Таврія-В» ТОВ «Таврія-В» за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 181, наніс ОСОБА_9 два удари кулаком правої руки та три удари кулаком лівої в область обличчя останнього.
В результаті протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_9 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді:синця на повіках лівого ока з переходом на виличну ділянку, синця на лівій щоці, забійної рани в лівому куті ротової порожнини з переходом на підборіддя, крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи, які при звичайному перебігу, мають незначні скороминучі наслідки, тривалістю не більш, як шість днів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та закритого перелому лобового відростка верхньо-щелепової кістки зліва без зміщення уламків, яке не викликало загрозливих для життя явищ, але при звичайному своєму перебігу, призводить до розладу здоров'я строком понад 3 тижні (більше ніж 21 день) та має ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, за ознаками: умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
30.01.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний, законний представник та захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили відмовити у застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту та застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або домашній арешт з 20-00 години до 7-00 години, що мотивоване необґрунтованістю підозри та недоведеністю ризиків.
Педагог в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Вивчивши матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захісника, законного представника, педагога приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 183 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У провадженні слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162150000025, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
30.01.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 , протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_12 , протоколом огляду відеозаписів з камер внутрішнього та зовнішнього відеоспостереження, які розміщені в приміщенні та на будівлі магазину «Таврія-В» ТОВ «Таврія-В» за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 181, висновком судово-медичного експерта №22, протоколом допиту неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 та іншими доказами в сукупності.
Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою та підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваною, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
незаконно впливати на потерпілого та свідків, зокрема звертатись з проханням змінити показання, або погрожувати з цією ж метою; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ризик переховування від органів досудового розслідування або суду цілком можливий, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, офіційно не працює, при цьому в судовому засіданні підозрюваний пояснив, що фактично не відвідує навчання у Дунайському центрі професійної освіти. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, підозрюваний може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнути відповідальності та покарання за вчинений злочин.
Також, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків. Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а тому підозрювана матиме можливість незаконно впливати на свідків, зокрема шляхом прохань або погроз змушувати надати неправдиві показання з метою створення сприятливих для себе умов для уникнення відповідальності та покарання за вчинений злочин.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме:
1) вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, що вказують на причетність до вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) відсутність у підозрюваного постійного місця роботи.
Відтак, вищевикладене свідчить про можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Викладені обставини, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов'язки.
Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , тому підлягає задоволенню клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з забороною залишати місце свого мешкання з 21:00 години до 07:00 години наступного дня строком до 30 березня 2025 року.
При цьому захисником, підозрюваним, законним представником не було надано доказів роботи, навчання підозрюваного до 20-00 годи для обґрунтування встановлення йому домашнього арешту саме з 20-00 години.
Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 181-184, 193, 194, 196 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з забороною залишати місце свого мешкання з 21:00 години до 07:00 години наступного дня строком до 30 березня 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 21:00 години до 07:00 години без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суду про зміну свого місця мешкання;
4) не відлучатися з Ізмаїльського району без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 49 (сорок дев'ять) днів і обчислюється з 10 лютого 2026 року. Ухвала слідчого судді про застосування строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 30 березня 2026 року.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 12 лютого 2026 року о 14 год. 00 хв. в залі судових засідань № 1 Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1