Справа № 524/1038/26
Провадження № 1-кп/524/441/26
12 лютого 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
учасники судового провадження (до суду не викликались на підставі ч.2 ст.381 КПК України): прокурор ОСОБА_3
захисник ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_5
потерпіла ОСОБА_6
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025175500000718 від 27.10.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
-01.08.2018 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ст. 185 ч.2, 186 ч.2 , 70 ч.1 КК України до покарання у виді 5-ти років позбавлення волі , на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки , згідно ст. 76 КК України встановлені певні обовязки ,
-08.11.2018 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ст. 186 ч.2 , 71 ч.1 КК України до покарання у виді 5-ти років 3-х місяців позбавлення волі.21.05.2024 року звільнився із ВК №67 по відбуттю строку покарання ,
-04.11.2025 року Автозаводським районним судогм м.Кременчука від за ст.296 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України,-
ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.
ОСОБА_5 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 14 від 17.06.2025 року призначено на посаду спеціаліста - оператора відділення протидії технічними засобами розвідки військової частини № НОМЕР_2 та зараховано на всі види забезпечення військової частини № НОМЕР_3 .
26 жовтня 2025 року, приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_5 перебував біля будинку № 26 по вул. Нагірній у м. Кременчуці разом із ОСОБА_6 . У цей час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виникла сварка у ході якої ОСОБА_5 , маючи умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкодження, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс не менше двох ударів правою рукою зігнутою в кулак в ділянку обличчя та не менше трьох ударів правою ногою в ділянку лівого бедра потерпілої ОСОБА_6 .
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо - шкірних крововиливів на тлі припухання м?яких тканин в потиличній ділянці, садна на правій вушній раковині, синця на тлі припухання м?яких тканин в лівій виличній ділянці, синця в проекції нижньої щелепи справа, синця на шиї зліва, двох синців на лівому плечі, двох синців на правому плечі, синця на спині, синця на лівому стегні, синця на правому стегні, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 147 від 14.02.2024 року , за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень .
Вищезазначені обставини встановлені органом досудового розслідування та, як встановлено судом, не оспорюються учасниками судового провадження.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 , надав письмову заяву, відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згоден з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.(а.с.14-16)
Потерпілою ОСОБА_6 надано письмову заяву, в якій остання погодилась з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначила, що вона ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, та погодилась з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.(а.с. 9).
З огляду на те, що під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, прокурор Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 надала клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні на підставі ч.1 ст.302 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_5 внаслідок своїх умисних дій, що виразились в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ч.1ст.125 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує особистість обвинуваченого, який незадовільно характеризується за місцем проходження військової служби, має непогашені судимості, стан здоров'я обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлені.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання'зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Таким чином, беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., так як відповідно до п.2 ч.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року зі змінами, зазначено, що призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо, а як встановлено органами досудового розслідування, обвинувачений на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку немає, отримує грошове забезпечення. Також покарання обвинуваченому ОСОБА_5 повинно бути призначено із застосуванням вимог ст. 70 ч.4 КК України,за сукупністю кримінальних правопорушень, оскільки він судимий 04.11.2025 року Автозаводським районним судом м.Кременчука за ст.296 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. і після постановлення вироку встановлено, що ОСОБА_5 винен ще в іншому злочині вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, тому суд вважає шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком більш суворим покаранням призначеним за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04.11.2025 року , остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Призначення такого покарання суд вважає відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Цивільний позов потерпілою по справі не заявлений.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні .
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Відповідно до ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком більш суворим покаранням, призначеним за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04.11.2025 року , остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 ( сімнадцять ) грн.
Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суду м. Кременчука з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_7