Справа № 369/11909/23
Провадження № 2-а/369/26/26
Іменем України
11.02.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді- Пінкевич Н.С.,
при секретарі судових засідань Худинець Д.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду у місті Києві адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05.07.2023 року інспектором 1 батальйон 2 роти лейтенантом поліції УПП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП в Київській області ДПП Шелудько А.В. винесено постанову серії ЕАС №7285583 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача було визнано винним у порушенні п. 8.7.3 ПДР. Вказав, що на думку інспекторів позивач порушив вимоги п. 8.7.3 ПДР України, а саме проїхав перехрестя на червоний світлофор. Вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, необґрунтовано, оскільки ПДР позивач не порушував, працівниками поліції не було надано доказів порушення ПДР. Просив суд скасувати постанову від 05.07.2023 серії ЕАС №7285583 та закрити провадження у справі. Стягнути з ДПП на користь позивача сплачений судовий збір.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.12.2023 року було відрито провадження по вищевказаній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
06.09.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Вказали, що твердження позивача не відповідають дійсності, а позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, ще не підлягають задоволенню. На підтвердження порушення позивачем ПДР було надано відео з штатного відеореєстратора службового транспортного засобу, проїзду на червоний забороняючий сигнал світлофора на якому чітко видно д.н.з автомобіля позивача та безпосередньо руху і виїзд на перехрестя на забороняючий сигнал світлофора.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАС №7285583 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі від 05.07.2023 року, складеною інспектором 1 батальйону 2 роти лейтенантом поліції Шелудько А.В. було притягнуто до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510,00 грн.
Із даної постанови вбачається, що 05.07.2023 року о 15:51 год. за адресою: м. Біла Церква вул. Льва Толстого, 1 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Land Rover Range Rover Sport д.н.з НОМЕР_1 здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушено п. 8.7.3 ПДР України, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до пп.«е» п.8.7.3 ПДР України червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Згідно з ч.2 ст.122 КУпАП проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно з п.1 ч.3 ст.2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є верховенство права.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зі змісту дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що 05.07.2023 року працівниками поліції було виявлено транспортний засіб Land Rover Range Rover Sport д.н.з НОМЕР_1 , який проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора. Ця обставина переконливо свідчить про те, що позивач не дотримався імперативної заборони, передбаченої пп.«е» п.8.7.3 ПДР України. Тому в діях позивача міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та надано обґрунтовані доводи щодо прийняття оскаржуваної постанови, відповідно до норм чинного законодавства.
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог як необґрунтованих, позивачем, не спростовано факту вчинення адміністративного правопорушення, а постанова винесена згідно вимог чинного законодавства.
Суд враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ