Справа № 939/1749/23
Провадження № 2-а/369/29/26
Іменем України
11.02.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Пінкевич Н.С.,
при секретарі судових засідань Худинець Д.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду у місті Києві адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Батальону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області, інспектора Батальону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Бондаренка Олександра Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.06.2023 року рухаючись на автомобілі марки Hyundai Accent з д.н.з. НОМЕР_1 рухався в населеному пункті Поташня в Київській області та був зупинений лейтенантом батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП у Київській області Бондаренком О.В., який виписав постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №7233908 за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП. У постанові зазначено, що позивач порушив п. 12.4 ПДР в населених пунктах, оскільки рухався 73 км/год. Вказав, що зазначена постанова підлягає скасуванню, оскільки відповідачі не об'єктивно дослідили обставини справи, не вказали докази, які підтверджуються що позивач перевищив дозволену швидкість.
Враховуючи викладені обставини у позовній заяві просив суд скасувати постанову серії ЕАС №7233908 від 26.06.2023 року. Стягнути судові витрати.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.09.2024 року було відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
12.12.2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вказали, що твердження позивача не відповідають дійсності, вимоги є безпідставними, необґрунтованими, а позовна заява не підлягає задоволенню. Вказали, що факт порушення ПДР було зафіксовано на прилад Трукам, в постанові містяться послання на вказаний доказ. Враховуючи викладені обставини у відзиві на позовну заяву просили суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.07.2024 року було прийнято до провадження вищевказану адміністративну справу у провадження судді Пінкевич Н.С.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою ЕАС №7233908 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі від 26.06.2023 року, складеного інспектором 1 роти БПП в с. Чайки УПП в Київській області лейтенантом поліції Бондаренко О.В. було притягнуто до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн.
Із даної постанови вбачається, що 26.06.2023 року о 15:46 год. за адресою: Київська область, с. Поташня, АД М07 66 км водій ОСОБА_1 керував транспортний засобом Hyundai Accent з д.н.з. НОМЕР_1 зі швидкість 76 км/ год. в населеному пункті Поташня позначеному д.з. 5.49, чим перевищив встановлені обмеження руху на 23 км/ год. Швидкість вимірювалася приладом TRUCAM ТС-001135, чим порушив п. 12.4 ПДР.
Відповідно до пункту 12.9 (б) ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Згідно ч. 4 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Разом з відзивом відповідачем надано докази вчинення позивачем правопорушення, зокрема, факт руху автомобіля позивача зі швидкістю 73 км/год., що підтверджується фотознімком, здійсненим за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam серійний номер ТС001135.
Згідно ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні. Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці. Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
З диспозиції вказаної статті вбачається можливість, а не обов'язок працівників поліції закріплювати фото- і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень тощо. Вказане свідчить про довільне тлумачення положень ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», адже нормами даної статті, як і будь-якої іншої не передбачено обов'язку закріплення приладу вимірювання швидкості (в тому числі приладу Trucam).
Лазерний вимірювач швидкості TruCam є засобом вимірювання із допоміжною функцією фото- та відеофіксації, який конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що випливає із змісту Методичних рекомендації щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCAM для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM.
На підставі викладеного факт руху автомобіля Hyundai Accent з д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач, зі швидкістю 73 км/год у межах дії знаку, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Покази приладу TruCam серійний номер ТС001135 оцінюються судом, як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відтак доводи позивача щодо неналежності доказу - покази приладу TruCam, який під час фіксації перебував в руках поліцейського суд до уваги не приймає та вважає спробою позивача уникнути адміністративної відповідальності.
Варто також зазначити, положеннями Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах будь-яких дорожніх знаків. У той же час Закон не зобов'язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху.
Частина 2 статті 9 КАС України передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність своїх рішень, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивачем було вчинено порушення п. 12.9 (б) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 122 КУпАП.
За викладених обставин, враховуючи, що відповідачем винесено постанову з дотримання вимог закону, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити в повному обсязі.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати, у разі прийняття судом рішення про залишення позову без задоволення, розподілу не підлягають.
Суд враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 14-2, 122, 245, 251, 252, 254, 256, 258, 276, 279-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Батальону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області, інспектора Батальону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Бондаренка Олександра Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ