"12" лютого 2026 р. Справа № 2-146/09
12 лютого 2026 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участю секретаря Підопригори Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вишгороді заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі у цивільній справі за №2-146/09 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Вишгородської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа: Вишгородська міська рада про визнання права власності на нерухоме майно.
У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за №2-146/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Вишгородської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Вишгородська міська рада про визнання права власності на нерухоме майно.
Так, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11.03.2009 року затверджено мирову угоду у вказаній цивільній справі за №2-146/09, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1
10.02.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі від 11.03.2009 року у справі за №2-146/09 про затвердження мирової угоди які були допущені під час виготовлення тексту ухвали, а саме: в абз. 1 вступної частини рішення, необхідно зазначити: «розглянувши на попередньому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Вишгородської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно та зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Вишгородська міська рада про визнання права власності на нерухоме майно.» В абз. 3 резолютивної частини рішення, необхідно зазначити: «Визнати за ОСОБА_1 право власності на:».
Дослідивши заяву та матеріали цивільної справи за №2-146/09, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
Так, відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішуються в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 27.12.2019 у справі за №911/2787/18 - описка в розумінні зазначеної статті ЦПК України - це випадкова помилка в рішенні, допущена при його викладенні.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовленні тексту рішення).
Таким чином, виправлення допущених у рішенні, ухвалі, описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.
Оскільки, під час виготовлення тексту ухвали суду від 11.03.2009 року у цивільній справі за №2-146/09, якою прийнято мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , допущено описки при написанні прізвища ОСОБА_1 , а саме замість « ОСОБА_4 » її прізвище помилково вказано як « ОСОБА_5 » суд вважає за необхідне це виправити, при цьому суд зазначає, що наявність виявлених описок та їх виправлення не впливає та не зачіпає суть і зміст судового рішення.
Керуючись ст. ст. 259-261, 269, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Виправити описки, допущені в описовій та резолютивній частинах ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 11.03.2009 року у справі за №2-149/2009, якою прийнято мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме, замість помилково зазначеного прізвища позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_6 вважати вірним ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Дьоміна