Справа № 357/918/26
3/357/956/26
12.02.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 , РНОКПП відсутній в матеріалах справи, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 135066 від 13.01.2026 року: 13.01.2025 року о 13 год. 40 хв., АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство психологічного і фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: словесно ображав і штовхав, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю, тому суддя вважає за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 135066 від 13.01.2026 року, протокол про адміністративне затримання АПЗ18 № 003949 від 13.01.2026, копію термінового заборонного припису стосовно кривдника, копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильство, копію заяви ОСОБА_2 від 13.01.2026, рапорт від 13.01.2026, відеозаписи, довідку визначення повторності порушення, довідки з Інформаційного порталу Національної поліції України, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Положення ст.251 КУпАП встановлюють, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст.280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Норми ст.173-2 КУпАП визначають, що вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Судом встановлено, що 13.01.2025 року о 13 год. 40 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство психологічного і фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: словесно ображав і штовхав, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю.
Із долученої довідки визначення повторності порушення від 14.01.2026 установлено, що 07.04.2025 та 30.09.2025 ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 КУпАП, а 24.10.2025 за частиною 3 статті 173-2 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене та встановлені із наявних у матеріалах справи документів обставини, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 підтверджується склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Шляхом моніторингу інформації з інтернет ресурсу «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень суд установив, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.03.2025 у справі № 357/2493/25, за вчинення адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт, однак останній не з'явився та не відбув призначення стягнення у вигляді громадських робіт, у зв'язку із чим постановою суду від 30.09.2025 невідбуте адміністративне стягнення у виді 30 (тридцяти) годин громадських робіт було замінено штрафом.
При призначенні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, які в даному випадку посягнули на громадський порядок і громадську безпеку та поєднані із застосуванням фізичної сили, особу порушника, який систематично вчиняє насильство в сім'є, ступінь його вини, майновий стан, зокрема відсутність офіційного місця роботи, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, його ставлення до вчиненого.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» визначено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк десять діб.
На переконання суду, застосування відносно ОСОБА_1 лише такого виховного заходу, як адміністративний арешт, буде справедливим, необхідним і достатнім для досягнення визначеної статтею 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчинення нових правопорушень.
Суд також зазначає, що відповідно до статті 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Пункт 10 частини 1 статті 1 Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Частиною 6 статті 28 Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» регламентовано, що кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про необхідності направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, оскільки останній неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства в сім'ї, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив правопорушення.
Суд також зауважує, що відповідно до Рішення Конституційного Суд України від 19.10.2009 №26-рп/2009, положення ч. 1 ст. 294, ст. 326 КУпАП, якими передбачено, що постанова суду про застосування адміністративного арешту набирає законної сили в момент її винесення та виконується негайно, встановлюють обмеження прав на судовий захист та апеляційний перегляд справи, гарантованих ч. 3 ст. 8, ч. 1, ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України.
Отже, Конституційний Суд України визнав норми ст. 294, ст. 326 КУпАП таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином особа, яка притягується до адміністративної відповідальності підлягає направленню для відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, після набрання постановою законної сили.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35,36, 40-1, 173-2, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк десять діб.
Строк відбування адміністративного арешту рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 .
Направити ОСОБА_1 на проходження Типової програми для кривдників, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2018 №1434, строком на 3 (три) місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО.О. Гребінь