Справа № 357/20045/25
3/357/373/26
11.02.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , солдат, РНОКПП: НОМЕР_2 ,
який притягується до адміністративного стягнення за ст. 130 ч. 1 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14.11.2025 вбачається, що 14.11.2025 р. о 11 годин 02 хвилин на трасі АД М-05Київ-Одеса 82 км, водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_3 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законодавством порядку у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога водій категорично відмовився. Транспортний засіб залишено на місці зупинки без правил дорожнього руху, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Неживок І.В. про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення смс повідомлення на номер телефону, який вказаний у матеріалах справи, що підтверджується довідкою про доставку смс повідомлення.
Захисник Неживок І.В. надіслав через канцелярію Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання про розгляд справи без його участі та без участі ОСОБА_1 .
Враховуючи відсутність імперативної заборони розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за можливим здійснити розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його захисника Неживок І.В.
Допитаний у судовому засіданні12.01.2026 особа, яка притягується до адміністративної відповідальності вину не визнав. Суду пояснив, що дійсно він 14.11.2025 року керував транспортним засобом Audi А4, державний номерний знак НОМЕР_3 . Проїзджаючи блок пост працівник поліції махну щоб він проїзджав на що він і поїхав далі, але працівники поліції почали за ним рух та здійснили зупинку транспортного засобу проблисковими маячками. Перевіривши документи працівники поліції запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, оскільки вбачають ознаки наркотичного сп'яніння на що ОСОБА_1 погодився. Зауважив, що бажав пройти на місці експрес тест, але працівники поліції повідомили, що даний тест можна пройти лише у медичному закладі. Зазначив, що працівник поліції на 4 хвилині відеоапису починає передавати камеру своїй напарниці ОСОБА_2 яка відходить від них, щоб не було чути розмови та стає до них спиною. Їхня розмова триває понад 7 хвилин. Звернув увагу, що на 13 хвилині на запитання працівника поліції відповів, що їде до медичного закладу. Нащо поліцейський сказав, що потрібно їхати до м. Сквири що то є найближчий медичний заклад. Зауважив, що працівник поліції ОСОБА_3 знову передав свою боді камеру працівнику поліції ОСОБА_2 та знову почав відмовляти ОСОБА_1 їхати до медичного закладу. Після розмови, яка не була зафіксована на відео ОСОБА_1 відмовляється їхати до медичного закладу, оскільки не розумів наслідків відмови та був введений працівником поліції в омону. Звернув увагу суду, що після того, як працівник поліції давав на підпис направлення то запитав у нього чи можливо пройти огляд у приватні лікарні на що працівник поліції сказав, що може самостійно звенутися та пройти огляд. Після чого ОСОБА_1 поїхав до медичного закладу у м. Тетіїв, але там не проводять такі аналізи потім поїхав до м. Володарки де йому також було відмовлено. Після чого поїхав до м. Біла Церква там також даний аналіз зроблено не було. Потім вирішив їхати до м. Сквири, але вже було пізно та лікаря нарколога вже на місці не було. Тому просив закрити провадження у справі оскільки ніколи наркотичних засобів він не вживав та був введений в оману працівниками поліції.
Захисник Неживок І.В. який надав свої покази у судовому засіданні 12.01.2026 заявив клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання посилався на порушення працівниками поліції ст. 256 КУпАП України, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Захисник суду пояснив, що ОСОБА_1 неодноразово погоджувався їхати до медичного закладу, але після розмови без відеозапису з працівником поліції змінив свою позицію без будь-яких на те підстав. Також зауважив, що працівники поліції направили ОСОБА_1 не до найближчого медичного закладу. Просив приєднати до матеріалів справи клопотання.
Суддя, заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015) (надалі по тексту Інструкція 2).
Так, згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В свою чергу, у відповідності до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З огляду на викладене, необхідно зазначити, що саме відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, має наслідки притягнення водія до адміністративної відповідальності, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху України, який ставиться в провину ОСОБА_1 водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Отже, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння, а суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає умисну форму вини.
В свою чергу, у відповідності до п. 8 Порядку та ст. 266 КУпАП, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З переглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який долучено до матеріалів справи, вбачається, що працівник поліції перед складанням протоколу за порушення п. 2.5 ПДР України запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що останній неодноразово погоджувався. Із відеозапису «clip-0» нагрудної камери поліцейського зафіксовано, як 14.11.2025 на 4 хвилині відеозапису працівник поліції віддає свою боді камеру своїй напарниці та пропадає разом із ОСОБА_1 з поля зору камери про, що ведуть розмову не відомо, появляється на відео і пропонує ОСОБА_1 їхати до медичного закладу на що останній погоджується. Після того працівник поліції знову віддає свою камеру напарниці, яка іде до службового автомобіля потім знову забирає відеокамеру та запитує занову чи бажає їхати до медичного закладу на що ОСОБА_4 висловлює відмову. Після чого працівники поліції складають протокол за порушення за п. 2.5 ПДР України.
Тому виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості працівників поліції під час складання протоколу про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб'єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі Раманаускас проти Литви від 05.02.2008).
Таким чином, такі дії поліцейських, за даних обставин, суддя розцінює, як провокацію правопорушення.
Так, огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням зазначеного у ст. 266 КУпАП порядку вважається недійсним, і не є доказом по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно положення ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності винуватості необхідно тлумачити на користь особи, яка притягається до відповідальності.
З урахуванням викладеного, оцінивши наведені вимоги законодавства і наявні докази, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, суддя дійшов висновку, що справу належить закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП .
Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.
На підставі викладеного, керуючись статтями 130 ч. 1, 221, 245, 247, 266, 283, 284КУпАП, суддя,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС