П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26407/25
Головуючий першої інстанції Стефанов С.О.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 16.10.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
04.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про постановку його на військовий облік, визнання непридатним до військової служби за станом здоров'я та про виключення його з військового обліку; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання його непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку; визнання протиправною постановку його на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 скасувати запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів про постановку його на військовий облік.
В обґрунтування позову зазначено, що під час проходження позивачем ВЛК встановлена непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку. Проте, відповідачем протиправно не внесені дані про виключення його з військового обліку до реєстру, та безпідставно взято на військовий облік.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 позов задоволений частково; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у розгляді заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку військовозобов'язаних від 20.06.2025; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку військовозобов'язаних від 20.06.2025, з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
20.10.2025 позивач подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 20000грн.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000грн.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач подав апеляційні скарги, в яких посилається на помилкове застосування судом першої інстанції при вирішені справи вимог законодавства, неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, внаслідок чого просить рішення суду змінити шляхом задоволення позовних вимог в повному обсязі; додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення заяви про розподіл судових витрат в повному обсязі.
Апелянт зазначає, що оскільки він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно відмітки у військовому квітку, тому відповідна інформація повинна бути внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг». Суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір відшкодування понесених ним судових витрат до 2000грн.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.03.2023 ОСОБА_1 взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
31.03.2023 ОСОБА_1 , на підставі ст.61а, графи II наказу МОУ від 14.08.2008 №402, ВЛК визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. /а.с.15/
31.03.2023 ОСОБА_1 знятий з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Вищезазначені факти підтверджуються відповідними записами у військовому квитку серії НОМЕР_1 . /а.с.10-14/
16.09.2024 позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення його з обліку. Вищезазначену заяву отримано 24.09.2024. /а.с.17-18/
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 10.06.2025 та 18.12.2025 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . /а.с.16, 130/
17.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про скасування військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . /а.с.19-20/
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.06.2025 №ЩТ/758 повідомлено ОСОБА_1 про те, що його зараховано на військовий облік у центрі автоматично на підставі рішення оператора Реєстру вищого штабу; рішень щодо взяття його на військовий облік не приймалось; рекомендовано звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем фактичного проживання. /а.с.21/
20.06.2025 позивач повторно подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення його з обліку. /а.с.24-24а/
Не погоджуючись з бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про постановку на військовий облік, визнання непридатним до військової служби за станом здоров'я та про виключення з військового обліку; та діями ІНФОРМАЦІЯ_2 що постановки на військовий облік, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», «;Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «;Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки також забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до ст.9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Відповідно до ст. 1, ч. 1, 5, 8, 9 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 є органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинні забезпечувати актуалізацію його бази даних.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема: відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2023 ОСОБА_1 взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
31.03.2023 ОСОБА_1 , на підставі ст.61а, графи II наказу МОУ від 14.08.2008 №402, ВЛК визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. /а.с.15/
31.03.2023 ОСОБА_1 знятий з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Вищезазначені факти підтверджуються відповідними записами у військовому квитку серії НОМЕР_1 . /а.с.10-14/
16.09.2024 позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення його з обліку. Вищезазначену заяву отримано 24.09.2024. /а.с.17-18/
20.06.2025 позивач повторно подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення його з обліку. /а.с.24-24а/
Вказані заяви територіальним центром комплектування розглянуті не були.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_4 допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду заяв позивача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення його з обліку.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Колегія суддів вважає, що оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 заяви позивача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення його з обліку не розглянув, не прийняв рішення щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або відмови в їх внесенні, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у розгляді заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку військовозобов'язаних від 20.06.2025; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку військовозобов'язаних від 20.06.2025 року, з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні
При цьому, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 10.06.2025 та 18.12.2025 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . /а.с.16, 130/
17.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про скасування постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 . /а.с.19-20/
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.06.2025 №ЩТ/758 повідомлено ОСОБА_1 про те, що його зараховано на військовий облік у центрі автоматично на підставі рішення оператора Реєстру вищого штабу; рішень щодо взяття його на військовий облік не приймалось; рекомендовано звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем фактичного проживання. /а.с.21/
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (надалі - Порядок №1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Відповідно до п.23 Порядку №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п.81 Порядку №1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Системний аналіз норм Порядку №1487 свідчить, що саме на районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на території адміністративно-територіальної одиниці за місцем проживання особи покладено обов'язок взяття та зняття її з військового обліку.
Отже, листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.06.2025 №ЩТ/758 обґрунтовано рекомендовано позивачу звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем фактичного проживання для внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.ч.3, 4, 5 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст.252 цього Кодексу.
Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до чч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2025 між позивачем та адвокатом Тарасенко Д.Ю. укладено договір про надання правничої допомоги №17/06/25. /а.с.27-28/
Надання правової допомоги за вищезазначеним договором та її оплата підтверджується рахунком-фактурою, ордером, описом наданих послуг від 04.08.2025, згідно яких сума гонорару склала 20000грн. /а.с.29-30/
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, враховуючи надані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 2000грн.
На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції при вирішенні справи правильно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв