П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3353/25
Перша інстанція: суддя Караван Р.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови в актуалізації персональних даних в реєстрі «Оберіг», згідно заяв від 29.10.2024 та 22.11.2024, зокрема про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є виключеним з військового обліку, є непридатним до військової служби та не є військовозобов'язаним;
- зобов'язати відповідача актуалізувати персональні дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг), у відповідності до запису у військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданому 06.03.2017 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме зазначивши, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є непридатним до військової служби, виключеним з військового обліку та не є військовозобов'язаним.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час оновлення своїх даних у Резерв+, виявив, що його дані потребують уточнення, зокрема, не зазначена інформація про те, що він є виключеним із військово обліку та не є військовозобов'язаним. Як пояснює позивач, він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою від 30.10.2024 про актуалізацію персональних даних в реєстрі «Оберіг», однак відповідач відмовив в актуалізації даних, пославшись на необхідність подання документів та запропонував особисто з'явитися до ТЦК та СП та надати запитувані документи.
Як пояснює позивач, 22.11.2024 засобами поштового зв'язку він повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про актуалізацію персональних даних в реєстрі «Оберіг», до якої надав пакет необхідних документів для проведення актуалізації, однак відповіді не отримав.
Посилаючись на положення підпункту 3 пункт 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» позивач зазначає про протиправність дій центру комплектування та вважає, що відповідач зобов'язаний внести актуальну інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
Мотивуючи свою позицію про помилковість висновків суду, посилаючись на приписи Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 та Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94, апелянт наголошує на тому, що саме районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію бази даних, а встановлений наведеними вище нормативно-правовими актами алгоритм дій для територіальних центрів комплектування є обов'язковим, оскільки сприяє захисту прав військовозобов'язаних в контексті внесення актуальної інформації до Реєстру.
Апелянт зауважує на тому, що нормативне регулювання не передбачає інших варіантів дій територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, окрім гарантування прав військовозобов'язаних шляхом внесення дійсної інформації стосовно них у Реєстр.
З огляду на викладене, апелянт вважає, що заявлені позовні вимоги, зокрема, щодо визнання протиправною відмову та зобов'язання відповідача внести актуальну інформацію до Реєстру є цілком обґрунтованими, відмова є протиправною, а посилання відповідача на обов'язкову особисту явку суперечить положенням наведених вище норм чинного законодавства.
На переконання апелянта, під час ухвалення рішення суд першої інстанції не врахував наведені обставини, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляції, з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, згідно паспорта № НОМЕР_2 від 16.08.2021, виданого органом 5115.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 23.12.2019 ОСОБА_1 є особою із інвалідністю 3 групи загального захворювання (а.с15).
З наявної в матеріалах справи копії військового квитка серії НОМЕР_1 від 06.03.2017 вбачається, що ОСОБА_1 30.07.2003 взятий на облік військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 та виключений із обліку військовозобов'язаних 06.03.2017 (а.с.11).
Згідно наявної в матеріалах справи копії знімка з екрану програми Резерв+ стосовно ОСОБА_1 інформація в реєстрі неповна. Запропоновано звернутись в ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних.
30.10.2024 позивач за допомогою засобів поштового зв'язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про актуалізацію персональних даних в реєстрі «Оберіг в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації щодо нього, відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданого 06.03.2017 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме зазначивши про виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». До заяви наданий пакет документів, зокрема, копія паспорта № НОМЕР_2 від 16.08.2021, копію довідки від 03.12.2003, копія посвідчення від 23.12.2019, копія військового квитка від 06.03.2017, витяг з Резерв+ (а.с.21).
На заяву від 30.10.2024 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що не може вносити дані до застосунку «Резерв+» або ж якось їх корегувати, але запропонував прибути особисто до РТЦК та СП за місцем реєстрації з паспортом, кодом та військовим квитком для звірки персональних даних та даних що занесені в Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних, призовників та резервістів «Оберіг» (а.с.23).
22.11.2024 позивач повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про актуалізацію персональних даних в реєстрі «Оберіг в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації щодо нього, відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданого 06.03.2017 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме зазначивши про виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»(а.с.19).
Згідно опису поштового відправлення разом з заявою позивач направив копію паспорта № НОМЕР_2 від 16.08.2021, копію довідки від 03.12.2003, копія посвідчення від 23.12.2019, копія військового квитка від 06.03.2017, витяг з Резерв+, однак відповідь на вказану заяву не отримав (а.с.24).
ОСОБА_1 , вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції указав, що у ІНФОРМАЦІЯ_2 виникає обов'язок щодо розгляду по суті питання щодо актуалізації персональних даних позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів тільки у разі особистого звернення останнього з наданням відповідних оригіналів підтверджуючих документів або належним чином засвідчених копій таких документів. Суд зауважив, що направлення позивачем поштою відповідних заяв не є належним засобом для актуалізації даних позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Водночас, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та відповідаючи на доводи апеляційної скарги, керується наступним.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 65 Конституції України встановлює, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), частина 1 статті 1 якого передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частина 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані непридатними до військової служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Пунктом 2 вказаного Указу військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Закон України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) встановлює правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць.
Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно статті 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є, зокрема, обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Стаття 9 Закону №1951-VIII передбачає, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Згідно статті 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пункт 20 Порядку № 1487 визначає, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Згідно пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, повинні відповідати відомостям, що містяться в Реєстрі. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Реєстрі, він вважається недійсним. Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Реєстрі, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ.
У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Таким чином, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Повертаючись до матеріалів справи, колегія суддів враховує, що в даному випадку спірним питанням є правомірність дій відповідача щодо відмови у внесенні змін до реєстру, з огляду на подану позивачем заяву про неактуальність наявної в реєстрі інформації щодо нього.
У відповідь на перше звернення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що не може вносити дані до застосунку «Резерв+» або ж якось їх корегувати, але запропонував прибути особисто до РТЦК та СП за місцем реєстрації з паспортом, кодом та військовим квитком для звірки персональних даних та даних що занесені в Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних, призовників та резервістів «Оберіг».
З огляду на зазначене, відповідач повідомив, що для здійснення дій щодо внесення актуальних відомостей до реєстру призовників та виключення з військового обліку необхідні відповідні документи про таке виключення та особиста присутність у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Також колегія суддів враховує, що під час повторного звернення з тією самою заявою, позивач так само направив поштою пакет документів, що вказаний у відповіді на першу заяву, зокрема, копію паспорта, копію довідки про присвоєний код, копію посвідчення, копію військового квитка, витяг з Резерв+, однак відповідь не отримав.
Оцінюючи встановлені апеляційним судом обставин та мотиви, наведені відповідачем у відповіді, колегія суддів зазначає таке.
Як мовилося вище, згідно зі статтею 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Окрім цього, згідно приписів пунктів 3 та 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у реєстрі громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Тобто, наведеними положеннями чітко визначено, що виправленню недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру.
В даному випадку позивачем дотримана вимога законодавства щодо звернення до відповідного центу комплектування, однак, відповідач посилаючись на відсутність у нього повноважень запропонував особисто надати необхідні документи.
З цього приводу, колегія суддів зауважує, що приписи пункту 4 Порядку №559 не передбачають обов'язкової особистої явки особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і у разі визнання його непридатним до військової служби.
Крім того, як мовилося вище, у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, і саме на територіальні центри комплектування, покладений обов'язок вносити до Реєстру таку інформацію, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію інформації у разі її зміни.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про протиправність відмови ІНФОРМАЦІЯ_2 внести актуальні дані до Реєстру із посиланням на відсутність у відповідача таких повноважень, а тому позовні вимоги щодо визнання відмови протиправною є обґрунтованими та підлягають задоволенню, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.
Колегія суддів наголошує на тому, що чинним законодавством не встановлена обов'язкова особиста присутність та можливість направлення необхідних документів поштовим зв'язком, а також на тому, що позивач на пропозицію центру комплектування направив поштою пакет документів, зокрема, копію паспорта, копію довідки про присвоєний код, копію посвідчення, копію військового квитка, витяг з Резерв+.
Переходячи до оцінки обґрунтованості заявлених позовних вимог в їх зобов'язальній частині та обираючи належний спосіб захисту, колегія суддів керується наступним.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Варто зазначити, що колегія суддів погоджується із зауваженнями апелянта про те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Водночас, при оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний контекст та обставини справи. Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення його прав.
В контексті встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів враховує, що згідно даних військового квитка серії НОМЕР_1 від 06.03.2017 ОСОБА_1 призовною комісією в ІНФОРМАЦІЯ_5 27.03.2017 облік військовозобов'язаних визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку.
Варто зазначити також про те, що згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 23.12.2019 ОСОБА_1 є особою із інвалідністю 3 групи загального захворювання.
Отже, враховуючи той факт, що позивач направив необхідний пакет документів, а також враховуючи, що на повторну заяву ОСОБА_1 відповідач відповідь не надав та взагалі її не розглянув, колегія суддів приходить до висновку, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянути подану позивачем 22.11.2022 заяву та вчинити відповідні дії щодо внесення до Реєстру актуальної інформації про виключення позивача з військового обліку, відповідно до даних його військового квітка.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги лише частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до приписів статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права..
Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, колегія суддів вважає, що судове рішення слід скасувати та ухвалити постанову про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 в актуалізації персональних даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути заяву ОСОБА_1 , подану 22.11.2024 та вирішити питання, щодо внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальну інформацію стосовно ОСОБА_1 , відповідно до даних його військово квитка серії НОМЕР_1 , виданого 06.03.2017 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя О. В. Єщенко