09 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 215/6644/25 (суддя Боженко Н.В. м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року про повернення позовної заяви у справі №215/6644/24 за позовом ОСОБА_1 до управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення компетенції,-
ОСОБА_1 06 серпня 2025 року звернулася до суду з позовом до управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення компетенції згідно з яким просить суд:
- встановити наявність компетенції (повноважень) Управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради у сфері управління організувати роботу свого комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» після звернення від 06.06.2025 року вх. №195 таким чином, щоб виконувалася дія правової позиції ст. 3, 22, 28, 46, 49, 92 Конституції України, а не пояснення позначки (*) додатка №2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2025 року №1303 при виписці 50% оплатних рецептів на ліки інваліду з ОНКО хворобою та визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати розпочати процедуру дисциплінарного стягнення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у відкритті провадження в адміністративній справі №215/6644/24 відмовлено, на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржила її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем заявлено позов про встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача, вирішення якого, з урахуванням його суб'єктного складу, перебуває поза межами юрисдикції не лише адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду.
Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Водночас, під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 705/748/17, від 13 березня 2019 року у справі № 820/3713/17 та від 12 червня 2019 року у справі № 9901/70/19, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 800/566/17, від 10.07.2018 у справі № 825/1808/17, від 05.07.2019 року у справі № 802/833/17-а, від 18.03.2020 у справі № 461/10234/15-а, від 26.05.2020 у справі №808/4327/15, від 29.04.2020 у справі № 160/1106/19, від 07.10.2020 у справі № 320/1360/19, від 23.02.2021 у справі № 808/1259/18, від 18.11.2021 у справі №280/9295/20.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач у цій справі не є суб'єктом владних повноважень, а, отже, у позивача відсутнє право в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача.
Таким чином, спір між позивачем та відповідачем у цій справі про встановлення наявності компетенції, не є компетенційним, можливість його вирішення адміністративним судом КАС України не передбачена.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у цій справі, оскільки розгляд спору, з урахуванням предмету і суб'єктного складу, перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду.
Згідно частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В цьому випадку оскаржена ухвала прийнята судом першої інстанції у відповідності до наведених вище вимог КАС України, підстави для її скасування або зміни відсутні, з огляду на що, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року про повернення позовної заяви у справі №215/6644/24 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Повне судове рішення складено 09 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов