29 січня 2026 року м. Дніпросправа № 340/956/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 ( суддя Казанчук Г.П.) в адміністративній справі №340/956/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 28 серпня 2024 року № 0007748-1305-1128.
Обґрунтовуючи вимоги позову, позивачем вказано, що отримала у спадщину земельну ділянку, яка перебувала в оренді згідно договору оренди, строк дії якого, з урахуванням пролонгації через воєнний стан, сплив 06.07.2023 року та згідно акту повернення земельної ділянки від 28.09.2023 року, земельна ділянка повернена позивачу. Оскільки земельна ділянка перебувала в оренді, тому ОСОБА_1 не має обов'язку сплачувати податкові зобов'язання, визначені у податковій вимозі.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Задовольняючи вимоги позову суд першої інстанції доводи представника позивача не врахував зазначивши про їх помилковість, оскільки їх зміст стосується протиправності винесення податкових-повідомлень рішень, законність винесення яких не є предметом спору в цій справі, натомість предметом спору в цій справі є законність винесення податкової вимоги, якою на підставі ППР повідомлено про узгоджену суму податкового боргу.
При цьому, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з узгодженості сум податкового боргу, визначених у спірній податковій вимозі.
Встановивши відсутність доказів направлення позивачу ППР від 26.01.2024 року та від 31.12.2022 року, якими визначено земельний податок, суд дійшов висновку що суми податкових зобов'язань є неузгодженими, а відтак, не є сумами податкового боргу, у розумінні податкового законодавства, що свідчить про протиправність визначення у спірній податковій вимозі сум податкового боргу в розмірі 6713,44 грн (4875,63 + 1837,79).
З апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернувся відповідач, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Колегією суддів з'ясовано, що у власності ОСОБА_1 перебувають дві земельні ділянки: із кадастровим номером 3523687000:02:000:0245 та кадастровим номером 3523687000:02:000:0244.
Право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3523687000:02:000:0244, позивач набула у порядку спадкування після її чоловіка - ОСОБА_2 .
Вказана земельна ділянка перебувала в оренді ПП «ТАС АГРО ЛАН» на підставі договору оренди земельної ділянки, який було укладено 10.06.2008 року між ПП «Новий світ» та покійним чоловіком позивачки ОСОБА_2 .
Термін дії договору оренди земельної ділянки спливав 06 липня 2022 року, що також констатовано у рішенні Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 09.09.2020 у справі № 394/477/20, яке набрало законної сили, та відповідно до положень частини 4 статті 78 КАС України не підлягає доказуванню.
Заміна орендодавця за договором оренди земельної ділянки на ОСОБА_1 відбулась на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17.12.2013 року державним нотаріусом Новоархангельської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1500.
Строк дії договору оренди земельної ділянки спливав 06.07.2022 року, проте через зміни до Земельного Кодексу України, був пролонгованим на один рік, до 06.07.2023 року.
Згідно акту про повернення та прийом земельної ділянки в натурі від 28.09.2023 року земельна ділянка з кадастровим номером 3523687000:02:000:0244 повернута її власнику - ОСОБА_1 (а.с.25).
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 443226103 від 12.09.2025, відсутні відомості про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3523687000:02:000:0244 (а.с.97).
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 443226103 від 12.09.2025, земельна ділянка з кадастровим номером 3523687000:02:000:0245 перебуває в оренді ПСП (а.с.97).
ГУ ДПС в Кіровоградській області винесене податкове повідомлення-рішення від 31.12.2022 №929681-2407-1128-UA35020170000076448, яким нараховано мінімальне податкове зобов'язання за 2022 рік в сумі 4875,65 грн. Інформацію про обов'язок сплати земельного податку за 2022 рік податковим органом передано до Підвисоцької територіальної громади (пояснення відповідача, а.с.112, 118).
ГУ ДПС в Кіровоградській області винесене податкове повідомлення-рішення від 26.01.2024 року №612700-24/11-12, яким визначена сума мінімального податкового зобов'язання за 2022 у сумі 4875,85 грн (а.с.73).
ГУ ДПС в Кіровоградській області винесене податкове повідомлення-рішення від 05.06.2024 року №6286593-2407-1128UA35020170000076448, яким нарахований земельний податок з фізичних осіб за 2024 у сумі 1931,53 грн (а.с.73).
Обидва ППР, як зазначає відповідач, направлені 18.07.2025 року на адресу позивача 18.07.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення та були вручені 21.07.2024 (а.с.119).
Податкові повідомлення-рішення позивачем не оскаржувались.
Суми податкового зобов'язання за трьома ППР позивачем своєчасно не погашені, у зв'язку із чим, ГУ ДПС в Кіровоградській області винесена податкова вимога від 28.08.2024 року №0007748-1305-1128, якою повідомлено ОСОБА_1 про наявність податкового боргу у сумі 844,97 грн, яка складається із заборгованості по сплаті податку на доходи фізичних осіб 4875,65 грн та по сплаті земельного податку з фізичних осіб 3769,32 грн (надалі - спірне рішення, а.с.76-77).
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до п. 14.1.75 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1, п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Положеннями пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Таким чином, грошове зобов'язання стає узгодженим лише після того, як податкове повідомлення-рішення вручено платнику належним чином (особисто або поштою з повідомленням про вручення).
Податковий борг виникає тільки з узгодженої суми, яка не була сплачена у встановлені законом строки.
Оскільки ППР від 2022 та 2024 років не були вручені, вони вважаються недійсними для нарахування боргу.
Суд фактично підтвердив, що процедурне порушення з боку податкової (недоведеність відправки/вручення) до моменту закінчення процедури оскарження та остаточного узгодження суми, останні не набувають статусу податкового боргу.
Цей висновок суду повністю відповідає сталій судовій практиці, зокрема позиціям Верховного Суду та нормам Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 в адміністративній справі №340/956/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 29 січня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 04 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко